Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
На грошовий мультиплікатор
|
|
Крім центрального та комерційних банків на процес мультиплікації депозитів, а отже на зростання пропозиції грошей, активно впливають небанківські інституції, тобто клієнти банків. Такий вплив грунтується на тому, що пропозиція грошей (Пр) складається з двох елементів: готівки поза банками (Го) та поточних депозитів (Дп). Отже, формулу пропозиції грошей можна ще записати так:
Пр = Го + Дп
Власниками обох елементів пропозиції грошей (Го і Дп) є небанківські інституції (домогосподарства, фірми, державні установи, громадські організації тощо), і вони вирішують, яку частку свого запасу грошей тримати в готівковій формі (у складі елементу Го) і яку - в безготівковій формі (у складі елементу Дп).
Тому готівка може вільно переходити з позабанківського у внутрішньобанківський оборот, перетворюючись у депозити, внаслідок чого обсяг Го зменшуватиметься, а обсяг Дп збільшуватиметься та посилюватиметься мультиплікатор депозитів:
| готівка → депозити | => | Го ↓, Дп ↑ | => | m деп ↑ |
І навпаки, якщо небанківські інституції трансформуватимуть частину депозитів у готівку, то обсяг Дп зменшиться, а обсяг Го – збільшиться:
| депозити → готівка | => | Дп ↓, Го ↑ | => | m деп ↓ |
У свою чергу, будь-які зміни обсягу поточних депозитів (Дп) унаслідок маніпуляцій з готівкою вплинуть на рівень мультиплікації депозитів:
- при зростанні Дп за рахунок зменшення Го рівень мультиплікації підвищиться і зросте загальна пропозиція грошей:
| Дп ↑ за рахунок Го ↓ | => | m деп ↑ | => | Пр ↑ |
- при зменшенні Дп за рахунок зростання Го знизиться і зменшиться пропозиція грошей:
| Дп ↓ за рахунок Го ↑ | => | m деп ↓ | => | Пр ↓ |
У цьому й полягає основний напрям впливу небанківських інституцій на грошовий мультиплікатор та пропозицію грошей.
У зв'язку з визначенням впливу небанківських інституцій на грошовий мультиплікатор важливого значення набуває показник Го/Дп як відношення готівки до депозитів. Аналітичне значення цього показника полягає в такому:
- його зменшення свідчить про те, що небанківські інституції зменшують частку своїх грошових запасів у готівковій формі і збільшують частку у депозитній. Отже, зниження показника Го/Дп дає можливість збільшити депозити, банківські резерви і рівень мультиплікації без зміни грошової бази, тобто має позитивний вплив на пропозицію грошей;
- зростання цього показника, навпаки, свідчить про те, що небанківські інституції збільшують частку своїх грошей у готівці і зменшують частку їх у депозитах, що знижує грошовий мультиплікатор, а тому має негативний вплив на пропозицію грошей.
Отже, між динамікою показника Го/Дп та рівнем мультиплікації і пропозиції грошей існує обернена залежність.
Важливого значення набувають питання пояснення причин, які спонукають небанківські інституції розподіляти свої грошові запаси між Го та Дп у тій чи іншій пропорції та з часом змінювати цю пропорцію. Тому доцільно конкретизувати чинники формування попиту на гроші з урахуванням їх впливу на розподіл загального попиту на окремі форми – готівкову та депозитну.
Основними чинниками, що впливають на розподіл запасу грошей між Го і Дп, отже, на показник Го /Дп, є такі явища і процеси в економіці: накопичення багатства, очікувана віддача, очікувані ризики, стан ліквідності, інформаційна вартість, перевага анонімності.
Розглянемо цей вплив детальніше.
Характеристика чинників, які впливають на показник Го /Дп
| Економічна змінна | Вплив на коефіцієнт Го /Дп | Причина впливу | Пояснення |
| Зростання багатства | обернено пропорційний | Пропорційно багатству зростає загальний запас грошей, і управляти ним можна тим ефективніше, чим більша част-ка його перебуває у депозитах | Накопичення багатства спонукає економічних суб'єктів до пропорційного накопичення запасу грошей. Проте його складові (готівка і депозити) з цієї причини зростають не однаково, особливо коли накопичення багатства досягло високого рівня, охопило всіх економічних суб'єктів і супроводжується сталим економічним зростанням, високою довірою до банків, політичною стабільністю в країні, прозорістю економічних відносин. За таких умов кожна багата людина, маючи адекватний запас грошей, буде намагатися тримати його в депозитній формі, а готівкову частину всіляко зменшувати. Зберігання та використання великих сум готівки менш безпечні, менш зручні та ефективні, ніж депозитних грошей. Тому ці чинники неминуче ведуть до зниження відношення Го /Дп у міру зростання багатства в країні, зокрема багатства у кожного її економічного суб'єкта. |
| Очікувана віддача від зберігання грошей | обернено пропорційний | Підвищення до-хідності депози-тів стимулює трансформацію Го у Дп | Якщо під віддачею розуміти процентний дохід від зберігання грошей, то і запас готівки, і запас чекових депозитів не дає такої віддачі. Адже готівка поза банками взагалі не може приносити дохід власникові. Розширення практики застосування подібних рахунків усе-таки може сприяти зниженню показника Го /Дп, а тому посилювати грошову мультиплікацію і збільшувати пропозицію грошей. |
| Ризик інфляційних витрат | обернено пропорційний | Готівку немож-ливо захистити від впливу ін-фляційного зне-цінення, а депо-зити частково можна - через підвищення де-позитного про-цента | Зберігання грошей у будь-якій формі супроводжується можливістю втрат: - від зниження їх купівельної спроможності через зростання цін, тобто інфляції; - від втрат депозитів унаслідок банкрутства банків, особливо під час банківських панік. Інфляційний ризик майже однаковою мірою властивий запасам грошей і в готівці, і на поточних депозитах. Лише строкові депозити, за якими виплачуються проценти за ставками, що мають бути адекватними рівню інфляції, певною мірою захищаються від цього ризику. Тому підвищення інфляційних очікувань посилює трансформацію грошового запасу від готівки до строкових депозитів, тобто знижує Го /Дп. |
| Ризик втрат унаслідок банківської паніки | прямо пропорційний | Ризик втрат гро-шей від банкру-тства банків по-ширюється лише на депозити, що стимулює транс-формацію їх у готівку в перед-кризовий період | За нормальної економічної та політичної ситуації в країні можна значною мірою послабити цей ризик формуванням системи гарантування банківських вкладів. Такі системи досить ефективно діють у всіх розвинутих країнах. Тому банки (особливо – в Україні) можуть наражаються на загрозу панічного вилучення депозитів та спровокованого цим масового банкрутства. Про реальність подібної загрози свідчить масовий дефолт банків у Росії в 1998 р. В Україні ці паніки мали місце в жовтні 2004 р. (спровокована посиленням політичного напруження у зв'язку з черговими виборами) та жовтні 2008р. (як наслідок світової економічної кризи). Уникнути величезних втрат депозитів удалось лише завдяки своєчасному втручанню НБУ, який адміністративно заборонив банкам достроково повертати депозити. |
| Ліквідність небанківських інституцій | прямо пропорційний | Зростання бор-гових зобов'я-зань, у тому числі по зарплаті, під-штовхує вклад-ників до транс-формації вкладів, передусім – стро-кових, у чекові депозити та го-тівку | Як чинник впливу на Г0 /Дп пов'язаний зі змінами обсягів та структури боргових зобов'язань небанківсь- ких інституцій (кредиторської заборгованості): по заробітній платі, по податках, по платежах за енергоносії чи сировинні ресурси тощо. Якщо ці боргові зобов'язання великі і зростають, а в їх складі зростає частка боргів по заробітній платі, то це спонукає небанківські інституції до накопичення запасів готівки, оскільки ліквідність її дещо вища, ніж поточних депозитів. Одночасно буде гальмуватися нарощування строкових депозитів як найменш ліквідних грошей, тому підвищуватиметься відношення Г0 /Дп і ще швидше — відношення Г0 до загального обсягу депозитів (Д). Цей чинник для сучасної України є досить актуальним і відчутно впливає на підвищення показника Г0 /Д„, оскільки кредиторська заборгованість небанківських інституцій, у тому числі по заробітній платі, залишається все ще досить великою |
| Вартість (затрати) трансформації готівки в депозити | прямо пропорційний | Високі транс-формаційні зат-рати знижують очікувану відда-чу від депозитів і послаблюють стимулювання депонування грошей у банках | Рівень затрат на трансформацію Г0 в Д„ для небанківських інституцій залежить в цілому від рівня розвитку банківської справи в країні. Чим більше в країні надійних банків, чим доступніша інформація про стан справ у кожному банку, чим ширша мережа банківських установ і простіший доступ до фінансових послуг надійних банків, тим меншими будуть витрати на розміщення готівки в депозити (на вивчення окремих банків, на поїздки до банківських установ, на оформлення депозитних вкладів та користування ними, наприклад платіжними картками, а не паперовими інструментами). На жаль, українські банки помітно відстають від банків розвинутих країн в усіх цих напрямах, що здорожчує трансформацію Г0 в Д„ і стримує зниження співвідношення Г0/Дп та зростання грошового мультиплікатора. |
| Попит на анонімність грошей | прямо пропорційний | Найвищу ано-німність має го-тівка, що стиму-лює суб'єктів тіньової еконо-міки віддавати перевагу готівці перед депози-тами | Визначається розвитком у країні тіньової та кримінальної економіки. Якби в країні діяльність усіх економічних суб'єктів, у тому числі державних структур, була виключно прозорою і законною, то у жодної небанківської інституції не було б потреби приховувати свої операції, скориставшись для цього перевагою анонімності, яка властива для готівки. Депозитні вклади, навіть чекові, не мають цієї переваги, оскільки кожне переміщення депозитних сум фіксується в банківських документах, тобто залишає «слід». У такій економіці небанківським інституціям не було б потреби боятися такого «сліду», і вони вільно трансформували б готівку в депозити, орієнтуючись на всі інші чинники, крім переваги анонімності, яка втратила б сенс. |