ІІІ. ”взаємозбагачення” чи тотальне збіднення.

Мовні процеси в Україні продовж століть підлягали класичній схемі: мова ко-

лонізаторів витискає з усіх сфер мову автохтонів. Крім того, сама мова автохто-

нів зазнає постійного стихійного впливу мови метрополії. В Україні цей стихій-

ний вплив підсилювано ще й державною русифікаторською політикою.

Найкраще цей процес можна спостерігати на конкретних лексичних прикладах.

У нашій мові існує слово обділяти. Як свідчить Б. Грінченко, це слово - си-

нонім слів наділяти, обдаровувати. Цитую приклад:

”Як таки можна таким маленьким кусочком та всю вашу громаду обділити”

(Г. Квітка-Основ’яненко).

Ніяких інших значень цього слова Грінченко не наводить. Так само пояснює

слово обділити ”Малорусько-німецький словник” Є. Желехівського, виданий у Льво-

ві 1884 р. Можна навести ще приклад з української класики:

”Коли б лишень Терлецький не обділив і сина таким приданим, як нас оцією

вечерею” (І. Нечуй-Левицький).

Відоме це слово і росіянам. Звучить воно в російській мові обделять. Про-

те значить це слово у росіян не те, що у нас, а саме: дати менше, ніж іншим,

або зовсім не дати чогось під час дільби, тобто відповідає нашим словам недоді-

ляти, несправедливо ділити, обходити (частуючи).

Колись і росіяни вживали слово обделять у значенні обдаровувати, але з бі-

гом часу значення слова обделять трансформувалося, набравши цілком протилежного

значення. Як відбувалися такі трансформації, можна зрозуміти з такого анекдоту:

”Росіянин і узбек опинилися в безводній пустелі. І раптом натрапляють на флягу

з водою. Росіянин вхопив флягу і каже ’Я поділю по-братерськи’. А узбек упав

навколішки і благає: ’Не треба по-братерськи, діли пополовині’”. Анекдот, ма-

буть, усі чули, але ми розглянемо його з мовознавчого боку.

Слово по-братерськи, вживане московською пропагандою для маскування хижаць-

кої практики імперії, у свідомості узбека дістало протилежне значення - по-хижа-

цьки. Аналогічно несправедливе обділювання змінило значення російського слова

обделять (обдаровувати) на протилежне: ”недодавати”, ”недоділяти”.

Під впливом російського значення слова обделять, яке ширилось через школу,

пресу, армію, судівництво тощо, і на Україні десь у кінці ХІХ століття слово

обділяти стало вживатися у двох значеннях:

1. наділяти, обдаровувати,

2. недоділяти, несправедливо ділити, обходити (частуючи).

Так, уже П. Мирний вживає слово обділяти і так і так:

”Не на те тебе родили, не такою долею обділяли”.

Тут обділяти вжито в первісному значенні: ”обдаровувати”. А от друга цитата:

”...Ваша... душа не обділе /обділить/ нас своєю ласкою”.

Тут уже слово обділяти П. Мирний вживає на російський лад. У цій фразі слово

обділить можна замінити словом обійде:

Ваша... душа не обійде нас своєю ласкою.

Сучасні словники фіксують обидва значення слова обділити. Але жива практика

йде далі. Фактично у свідомості українського загалу перше значення слова обділя-

ти вивітрилося. Бо навіть у статтях знавців української мови можна зустріти ви-

раз обділений долею у значенні обійдений долею. Якби у свідомості людей співіс-

нували обидва значення слова обділяти, то автори не вживали б виразу обділений

долею до безталанної особи, бо можна було б зрозуміти, що обділений долею - це

якраз обдарований долею. Але такого сумніву у сучасних авторів не виникає, і це

значить, що вони цілком усвідомлюють лише те значення слова обділяти, яке відпо-

відає російському слову обделять, тобто ”недоділяти”, ”несправедливо ділити”.

Трансформація значення слова обділяти - це яскрава ілюстрація до процесу

ерозії української мови під впливом мови держави-колонізатора. Для досягнення

цієї ”мети”, імперія вдавалася до багатьох штучних заходів, зокрема до обґрун-

товування лінгвоциду українців ”теоретично”.