ІХ. Нахил в один бік.

Коли проаналізувати частотність вживання сьогодні українських синонімів, то

можна побачити, що найчастіше вживано ті синоніми, які своєю будовою подібні до

російських еквівалентів. Наприклад, з двох синонімів забагатіти й розбагатіти,

сьогодні переважно вживається другий - розбагатіти.

Ці два синоніми рівноварті, хоч перший синонім скоріше почуєш у живій мові

і натрапиш на нього у творах класиків, а другий - властивіший письменникам УССР.

Сказавши рівноварті, я маю на увазі і те, що кількість складів у синонімах одна-

кова, однакові моделі їхнього відмінювання і однакові їхні корені.

Та це не завжди так. Часом сучасники, під впливом штучних процесів, що ма-

ли місце в УССР і не зникли й сьогодні, віддають перевагу синонімам, якісно гір-

шим з мовного погляду.

Наприклад, з двох семантично однакових синонімів огрівати та обігрівати,

найпоширенішим стає слово обігрівати, дарма що воно довше. Зате воно якнайближ-

че копіює російське слово обогревать. У даному разі синоніми різняться одним

складом, але калькувальники не зупиняються і тоді, коли калькована форма значно

довша. У сучасних текстах дуже часто можна прочитати він не встиг і оком зморг-

нути або він не встиг опам’ятатися. І це тоді, коли українська мова знає форми,

які можуть скоротити такі довгі конструкції: він не зчувся або не стямився:

Українська форма Калькована форма

не зчувся не встиг і оком зморгнути

не стямився не встиг опам’ятатися.

Форма не зчувся має три склади, а її калькований варіянт - вісім.

Зазначу принагідно, що короткість вислову збільшує його інформативність.

Отже, у наведених прикладах інформативнішими виступають традиційні форми.

Сучасне масове мовлення з двох рівнозначних синонімів перетворюватися і

обертатися віддає перевагу довшому перетворюватися:

вчені перетворюються на прохачів

закон перетворюється на фікцію.

Приклади таких ”перетворень” можна наводити без кінця. Слова обертатися ніби й

не існує в українській мові.

Я жодною мірою не проти слова перетворюватися: воно потрібне і незаступиме

у десятках випадків, воно творить похідні форми і має широке застосування. Та

воно просто муляє око, коли тільки його і вживати в усіх випадках життя. Очевид-

но, що своє монопольне вживання це слово завдячує приросткові пере-, який збіга-

ється з приростком пре- російського слова превращать. Обидва слова мають однако-

ву будову в тому розумінні, що творять у нашому мовному центрі образ дії, який

викликає приросток /префікс/ пере- (бо російське пре- - це скорочене пере-).

У багатьох випадках слово обертатися краще ”вписується” у текст висловлюва-

ного:

вчені обертаються на прохачів,

закон обертається на фікцію.

Подібна картина повторюється і для слів перетворити й обернути. Недавно

я вичитав:

Ви можете перетворити все на жарт.

Чи ж тут перетворити на місці? Чи ж не краще:

Ви можете обернути все на жарт?

Монопольне вживання форм спільних з формами російськими можна бачити і на

прикладі родини слів штовхати. Ця родина ”сім’яниста”:

проштовхувати, наштовхувати, заштовхувати, підштовхувати.

Існують і форми проштовхуватися, наштовхуватися. Ці слова жироко вживані і в

російській мові:

толкать, наталкивать, проталкивать тощо.

Але 100% збігу вживання цих форм у двох мовах не спостережено. Коли росія-

нин

наталкивается на сопротивление,

то українець

натрапляє на опір.

Мовці кожної мови добирають ті форми, які найлегше вимовляти і вживання яких

усталила традиція. Форма натрапити має в нашій мові широкий вжиток там, де йде-

ться про несподівану зустріч. І тому українцеві легше вжити її у ряді випадків

там, де росіянин наталкивается на что-то, натыкается на что-то, встречает что-

то. В усіх цих випадках українець натрапляє на щось:

Прийшли вони в село, та й натрапили якраз на того діда (Словник Грінченка)

Ми сміялися із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барвінок)

Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С. Скляренко)

...цигани загубилися... і на їхні сліди натрапити не вдалося (Г. Тютюнник).

Українець натрапляє навіть там, де росіянин наскакивает на что-то:

Натрапила коса на камінь (Номис).

Але сьогодні переважна більшість мовців рідко коли натрапляє на щось, а пе-

реважно наштовхується. Навряд чи треба пояснювати чому. Причина та сама, що

й у попередніх випадках.

Монополією поширення втішаються і такі популярні форми, як із задоволенням

та насолоджуватись. Більшість сучасників робить щось приємне для себе переважно

із задоволенням і дуже рідко радо, залюбки, з радістю, з приємністю, з дорогою

душею. Ну, а співом, природою, улюбленою справою тільки насолоджуються, хоч

співом і природою можна чаруватися або мати від них насолоду, сімейним щастям -

втішатися, любов’ю - упиватися. Щодо враження на оточення, щодо почутої мелодії,

то їх можна і смакувати. Цю образну лексику безцеремонно витискає з ужитку дов-

ше й кальковане слово насолоджуватись.

Широко вживано сьогодні дієслова розтягувати, затягувати, витягувати, на-

тягувати. Цих форм традиційна українська мова не знала. Словник Б. Грінченка

фіксує лише розтягати, затягати, натягати, витягати.

Навряд чи треба повторювати причину таких процесів у мові. Приклади можна

наводити й наводити.

У тому ж напрямі іде й ”масова” словотворчість. У цьому мавпуванні, як не

прикро, ведуть перед письменники.