Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
З закріпленими кінцями. Диференціальне
рівняння екстремалей (рівняння Ейлера) Знайти мінімум (максимум) функціоналу при крайових умовах ; серед неперервно диференційованих на відрізку функцій у, де — відомі числа. Оскільки в даній задачі всі допустимі криві, серед яких шукається та, що доставляє екстремум функціоналу, проходять через дві різні нерухомі точки і , то поставлена задача називається варіаційною задачею з закріпленими кінцями. Теорема. Допустимі екстремалі функціоналу з закріпленими кінцями ; , визначаються як розв ' язки диференціального рівняння при крайових умовах ; . Диференціальне рівняння другого порядку називається рівнянням Ейлера. Розв'язки рівняння Ейлера називаються екстремалями, а само рівняння Ейлера — диференціальним рівнянням екстремалей. Таким чином, в даній задачі допустимі екстремалі виділяються зі всіх екстремалей врахуванням крайових умов. Доведення. Необхідна умова екстремуму, з якої знаходяться екстремалі, має вигляд . Оскільки ця умова повинна виконуватись для будь-якої варіації функції , то при закріплених кінцях повинні справджуватись рівності . Виразимо варіацію функціоналу через функцію та її похідні: де До другого доданка останньої рівності застосуємо інтегрування частинами: оскільки dу(х1)=0, dу(х2)=0. Тоді варіацію функціоналу можна подати у вигляді На екстремалі варіація функціоналу повинна дорівнювати нулю: причому для довільної варіації функції dу такої, що dу(х1)=0, dу(х2)=0. Це можливо лише за умови, що вираз в дужках під знаком інтеграла дорівнює нулю для всіх х із відрізка [х1; х2]: Приклад 5. Знайти екстремалі функціоналу: а) б) де а=const, a> 0. Розв'язання. а)Знайдемо похідні, що входять в рівняння Ейлера: Тоді рівняння Ейлера набуває вигляду: 2-(-2+2у'')=0; y''+2=0. Розв'яжемо одержане рівняння: Отже, екстремалями служать функції: де С1 і С2 — довільні сталі. б) Знайдемо похідні, що входять в рівняння Ейлера: Тоді рівняння Ейлера набуває вигляду 2a2y-2y''=0; y''-a2y=0. Розв'яжемо одержане рівняння: — шукані екстремалі, де С1, С2 — довільні сталі. Приклад 6. Знайти екстремалі функціоналу, що задовольняють вказаним крайовим умовам (допустимі екстремалі): а) б) в) г) Розв'язання. а) Знайдемо похідні, що входять в рівняння Ейлера: Тоді рівняння Ейлера набуває вигляду 18у-(-2y'')=0; y''+9y=0. Розв'яжемо одержане рівняння: к2+9=0; к1, 2=±3і. Екстремалями служать функції y=C1cos0+C2sin0, де C1, C2 — довільні сталі. Знайдемо конкретні значення C1 і C2 із крайових умов: Отже, допустима екстремаль y=2cos3x. б) Знайдемо похідні, що входять в рівняння Ейлера: Тоді рівняння Ейлера набуває вигляду: . Розв'яжемо одержане рівняння:
— екстремалі, де C1 і C2 — довільні сталі. Крайові умови дають систему алгебраїчних рівнянь для знаходження C1 і C2: З останньої рівності випливає, що С2 може набувати довільних значень. Значить, допустимими екстремалями служать функції y=C2sinx+xsinx, де C2 — довільна стала. Таким чином, варіаційна задача має нескінченну множину розв'язків. в) Знайдемо похідні, що входять в рівняння Ейлера: Тоді рівняння Ейлера набуває вигляду: Розв'яжемо одержане рівняння:
f1(x)=4e-x; y*1=Axe-x; y'*1=Ae-x-Axe-x; y''*1=-Ae-x-Ae-x+Axe-x=Axe-x-2Ae-x; Axe-x-2Ae-x-Axe-x=4e-x; -2A=4; A=-2; y*1=-2xe-x ; f2(x)=12e2x ; y*2=Ae2x ; y'*2=2Ae2x; y''*2=4Ae2x ; 4Ae2x-Ae2x=12e2x; 3A=12; A=4; y*2=4e2x ; y*=y*1+y*2=-2xe-x+4e2x ; — екстремалі, де C1, C2 — довільні сталі. Використаємо крайові умови для знаходження C1 і C2: Отже, допустима екстремаль г) Знайдемо похідні, що входять в рівняння Ейлера:
Тоді рівняння Ейлера набуває вигляду: Звідси
Отже, або в неявній формі - рівняння екстремалей. Як бачимо, екстремалями служить сім'я кіл. Використовуючи крайові умови, знаходимо C1 і C2: Тоді x2+y2 =1 —допустима екстремаль. Приклад 7. Визначити форму твердого тіла, що рухається в потоці газу з найменшим опором. Вважати шукане тіло тілом обертання. Розв'язання. З фізичних міркувань випливає, що задача зводиться до мінімізації сили опору при крайових умовах у(0)=0; у(l)=R, де r — густина газу, v —швидкість газу відносно тіла. Знайдемо похідні, що входять в рівняння Ейлера: Тоді рівняння Ейлера набуває вигляду: Ясно, що у¹ const, тоді y'¹ 0. Останнє рівняння спрощується: 3yy''+(y')2=0. Розв'яжемо одержане рівняння: — екстремалі, де C1, C2 — довільні сталі. Використавши крайові умови, знайдемо C1 і C2: Тоді — допустима екстремаль. Оскільки допустима екстремаль єдина і з фізичних міркувань випливає, що поставлена задача має розв'язок, то функція визначає форму тіла обертання з найменшим опором.
|