Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття зв'язку. Різноманіття зв'язків у світі






 

З попереднього параграфу видно, що «зв'язок» є центральним поняттям у концепції детермінізму. Навколишня дійсність, як відзначалося, винятково різноманітна. Якщо мати на увазі матеріальну дійсність, то ми вже вказували, наприклад, на різноманіття видів і форм існування матерії. Однак дійсність (і матеріальна в тому числі) різноманітна й у відношенні зв'язків у світі.

Перш, ніж розглядати різноманіття зв'язків, помітимо, що поняття «зв'язок» близьке за змістом з поняттям «відношення», що, у свою чергу, знаходиться як фундаментальний член семантичного ряду (тобто смислової послідовності) понять «річ – властивість – відношення».

В різноманітті зв'язків виділимо принаймні шість груп:

а) безпосередні й опосередковані зв'язки. Наприклад, для того, щоб говорити зі співрозмовником на досить великій відстані, необхідний посередник у вигляді якого-небудь із засобів зв'язку – телефону, радіо, інтернету і т.п.;

б) причинні і функціональні зв'язки. Зв'язок деякого А с деяким В – причинний, якщо

1) цей зв'язок носить спрямований, «векторний» характер, наприклад, від А до В і

2) А породжує В. (Д. Юм, який вніс великий внесок у вивчення причинності, не раз підкреслював: «до» це ще не означає «з причини»).

Функціональний же зв'язок лише фіксує залежність В від А (чи А від В), не маючи на увазі направленості в цій залежності, а звертаючи увагу лише на зіставлення елементів двох множин А і В, при якому один (чи одні) елемент є незалежним (наприклад, А), а інший (чи інші) – залежним (наприклад, синусоїдальна залежність від часу амплітуди сили змінного струму в мережі);

в) необхідні і випадкові зв'язки. Необхідними зв'язками називають зв’язки зі стійкою внутрішньою основою і сукупністю також досить стійких умов їхнього виникнення, існування і розвитку. Такі зв'язки входять до складу закономірних зв'язків (див. далі поняття закону). Випадковими називають ті зв'язки, що визначаються частіше зовнішніми, побічними для даного явища чи процесу причинами, або обставинами, що виникають від перетинання незалежних причинних рядів. Слово «частіше» вказує на більшість звичних нам масових явищ і подій за участю великого числа елементів (наприклад, явища у світі молекул, броунівський рух і ін.). Інша ситуація, однак, - у мікросвіті, де поведінка, скажімо, одиничного, «окремого» електрона носить принципово ймовірний, «випадковий» характер. І пов'язано це не з зовнішніми умовами, а з його (електрона) іншою природою (тобто ми тут маємо справу не з макро-, а з мікрооб'єктом). Серед визначальних ознак випадкових зв'язків відзначимо також їх мінливий, тимчасовий характер, відносну байдужість до форми їхнього прояву, невизначеність виникнення в просторі і часі. Крім того, останні десятиліття наука поповнилася новими даними про світ випадкових явищ, і, насамперед, про співвідношення порядку і хаосу у світі. Зокрема, була виявлена така закономірність: у хаотичних системах (як осередку випадковостей) за певних умов з необхідністю виникає упорядкованість, причому вже як внутрішня їхня характеристика;

г) потенційні (можливі) і дійсні зв'язки. Ці зв'язки розрізняються способом існування (цих способів було виділено в п.5.1. три); у категоріальному (понятійному) ж плані вони відповідають категоріям діалектики «можливість» і «дійсність» (див. нижче в п.7.4.). Відзначимо подібну відповідність і для зв'язків типу (б) («причина» і «наслідок») і зв'язків типу (в) («необхідність» і «випадковість»);

д) суттєві і несуттєві зв'язки. Ці зв'язки більш характерні для сфери пізнання і виражають ступінь їхньої важливості і значимості, глибину, рівень розвитку пізнання. Наприклад, для науки важливі, насамперед, істотні зв'язки (які потім утворять науковий закон), у той час як у звичайному житті людини значимі як суттєві, так і несуттєві зв'язки;

е) формальні і змістовні зв'язки. Як і попередні, ці зв'язки в більшій мірі мають гносеологічну значимість. Проте категорії «форма» і «зміст» мають воістину універсальну застосовність – див. нижче, п.7.4.

Тут же відзначимо, що формальність зв'язку, наприклад, є предметом вивчення логіки, тобто дисципліни, що виділилася з філософії і вивчає такого роду зв'язки між судженнями (логічний висновок).

До приведеного різноманіття варто додати ще один важливий тип зв'язків, що більшою мірою цікавить науку, ніж філософію. Це дуже розвинутий (як у буттєвому, так і в концептуальному плані) тип зв'язків, так званий науковий закон (закономірні зв'язки), сформувався порівняно недавно, в епоху виділення науки як суверенної області людської діяльності. До цього часу і концепція детермінізму (як наукова, так і філософська) набула досить розвинутої форми, що є підсумком тривалої еволюції уявлень про детермінізм.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал