Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ТЕМА 8. Особливості конкурентоспроможності регіонів






8.1 Підходи до розуміння сутності поняття «регіон»

8.2 Конкурентоспроможність регіонів

8.3 Конкурентоспроможність регіонів на мікрорівні

8.4 Міжнародна конкурентоспроможність регіонів

 

8.1 Підходи до розуміння сутності поняття «регіон»

В економічній літературі зустрічаються такі підходи до розуміння сутності поняття «регіон»:

Частина території країни, яка є цілісною частиною національної економіки, яка має ринкову спеціалізацію і усталені внутрішньо економічні зв'язки.

Просторово-організаційна форма життєдіяльності населення, яка включає сфери проживання, професійно-трудової діяльності, управляється з єдиного політико-адміністративного центру і об'єднується реальними і численними зв'язками (виробничо-трудовими, політичними, соціально-економічними, етичними, культурне) на основі самоврядування і повної реалізації своїх прав як суб'єкта соціально-політичного життя.

Велика таксономічна одиниця виробничо-територіального устрою країни і форма організації виробничо-суспільного життя населення, яка відрізняється геоекономічними, геополітичними, виробничо-господарськими, культурно-етнічними, демографічними характеристиками.

Територія, яка характеризується такими параметрами, як: комплексність, цілісність, спеціалізація і керованість, тобто наявністю політико-адміністративних органів управління.

Складний територіально-економічний комплекс, який має обмежені внутрішні ресурси, свою структуру виробництва, певні потреби і зв'язку із зовнішнім середовищем.

Область (регіон, частина країни), яка відрізняється від інших сукупністю природних або історично сформованих економіко-географічних особливостей, найчастіше поєднуються з особливостями національного складу населення
Група сусідніх держав зі спільними історичними традиціями і взаємозалежної економікою.

Група прилеглих країн, що становить собою окремий економіко-географічний, або близький за національним складом і культурі, або однотипний з суспільно-політичного ладу район світу.

Таким чином, є досить велика кількість визначень регіону, які істотно відрізняються один від одного. У той же час різні поняття регіону можна об'єднати, виділивши в розумінні суті і, відповідно, меж регіону два підходи:

- Перший - територіально-географічний (регіон як територія);

- Другий - регіон як соціальна конструкція.

У рамках першого підходу розвивалися традиційне регіонознавство і майже вся вітчизняна школа регіональної економіки до кінця 1990-х років. Він передбачав, що регіон - перш за все обозрима територія. «Регіони - це гомогенні території з відокремленими фізичними та культурними ознаками, які відрізняються від територій, з якими межують, будучи невід'ємною частиною національної території, з якими вони тісно пов'язані, усвідомлюють свої звичаї і систему цінностей, а також власну індивідуальність». Згідно територіально-географічному підходу, сутність поняття «регіон» розуміється як територія. Додатковими характеристиками, що виникають на базі цієї сутності, є інші риси, викликані територіальної спільністю.

Другий підхід до визначення поняття «регіон» полягає в тому, що регіон розглядається як соціальна конструкція, наукова абстракція, що відображає наявність спільних рис об'єктів, що об'єднуються цим поняттям. Він є порівняно новим і з-тримає вказівку на певну довільність меж регіону. «Регіон - поняття типологічне», - пише А.Г. Грандберг, - відповідно можлива різна типологія регіонів на основі різних ознак». Національна економіка може бути розділена на регіони безліччю різних способів. Будь-який регіон є елементом певної ієрархічної системи регіонів, де первинна просторова осередок позначається терміном місце (place) чи локалітет (locale). Трактування регіону як соціальної конструкції дозволяє розглядати регіон як активний суб'єкт господарювання. При такому підході територія є однією з рис у сукупності характеристик соціальної конструкції, яка названа регіоном і межі якої обумовлюються дослідницькою задачею.

На основі зазначених вище підходів до розуміння сутності поняття " регіон» на сучасному етапі розвитку як української, так і зарубіжної економічної думки виділяють такі економіко-територіальні одиниці:

1. Регіони - суб'єкти країни. Так, в Україну, відповідно до адміністративно-територіальним поділом, виділяють 28 регіонів (25 областей, Автономна республіка Крим та 2 міста центрального підпорядкування).

2. Великі економічні райони - цілісна територіальна частина національної економіки, яка характеризується певною ринковою спеціалізацією і стійкими внутрішніми економічними зв'язками.

3. Укрупнені райони або макрорегіону - територіальні утворення, які формуються за принципом спільності природних ресурсів, спеціалізації господарської діяльності, економічних зв'язків на основі рівня господарського освоєння і розвитку, співвідношення між природно-ресурсним потенціалом і ступенем її використання.

4. Економічні зони - сукупність укрупнених районів, схожих за своїм основним соціально-економічним характеристикам. В Україні це Західна, Центральна, Південна і Східна економічні зони.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал