Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Конкурентоспроможність регіонів на мікрорівні
Конкурентоспроможність регіону на мікрорівні розуміється як обумовлена економічними, соціальними, політичними та іншими факторами ієрархічна позиція регіону в системі національного господарства. Дослідницька робота з оцінки соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності регіону на мікрорівні проводиться за такими основними напрямками: - Морфологічний аналіз регіону: географічне положення, екологічна та географічна регіоналізація, поселенська та економіко-структурна карта регіону. - Аналіз виробничого потенціалу регіону: розвиток промисловості та АПК, транспорту, зв'язку, торгівлі та обслуговування, фінансової системи, структури власності, зовнішньоекономічних зв'язків. - Комплексний аналіз населення: соціально-демографічні характеристики, зайнятість, міжетнічні відносини, політична структура, рівень життя, стан громадської думки (установки, оцінки, цінності та очікування населення), кваліфікація людських ресурсів. - Аналіз інформаційних процесів: характер зв'язку структур управління та населення регіону, якість інформатизації населення про діяльність регіональних і місцевих адміністрацій, способи і ефективність розповсюдження інформації в структурах адміністрації, роль преси у формуванні громадської думки та ін. - Аналіз інвестиційних та інноваційних процесів: інвестиційний клімат у регіоні, інвестиційна привабливість регіону, рівень технологічного розвитку регіону та ін.. - Комплексний аналіз ефективності функціонування регіону. Для оцінки конкурентоспроможності регіону можуть застосовуватися наступні методологічні підходи: метод детермінованої комплексної оцінки (метод сум і геометричної середньої), метод багатовимірних порівнянь, метод мультиплікативної оцінки конкурентоспроможності, непараметричні методи статистичного аналізу (метод відносних різниць і метод «Паттерн»), метод бізнес-карти регіону і т.д. Розглянемо деякі із зазначених вище методик більш докладно. Метод відносних різниць передбачає отримання оцінок за окремими показниками за допомогою нормування, тобто, перевищення значення j-го приватного показника по i-му регіону над мінімальним значенням співвідноситься з розмахом варіації j-го приватного показника по всій сукупності регіонів, за формулою: При цьому значення інтегрального коефіцієнта може бути отримано за допомогою середньої арифметичної простої з приватних коефіцієнтів: Значення коефіцієнта Ti будуть належати області [0; 1]. Ti = 1 може бути досягнуто тільки у випадку, якщо i-й регіон володіє найкращими значеннями за всіма комплексними показниками. Метод «Паттерн» дозволяє одержати оцінки з приватним показниками за допомогою співвіднесення фактичних значень з найкращими: У разі використання методу «Паттерн» слід провести розрахунки по системах приватних показників економічного потенціалу, регіональної ефективності та конкурентних переваг регіону. Регіональні конкурентні Переваги - Це сукупність природних, соціально-економічних, науково-освітніх, технічних, інформаційних, культурних і інституціональних умів, які склалися в регіоні, відрізняючи його від інших регіонів і визначаючи довгострокові перспективи виробництва в ньому товарів і послуг. Дані переваги стають конкурентними позиціями регіонів в умова ринкових відносин, коли розміщення і функціонування сфер господарської діяльності залежатись від того, наскільки ці переваги можуть вплинути на розвиток конкурентних виробництв в регіоні. Таким чином, виходять оцінки трьох компонент (Тпот, Тэфф, Тпреим), необхідних для визначення інтегральної оцінки конкурентоздатності, отриманої як середня арифметична проста з отримано-них оцінок. Висновок про рівні конкурентоспроможності регіону роблять шляхом порівняння отриманих значень інтегрального показника з табличними значеннями. 1 група - високий рівень конкурентоспроможності: 0, 8 > ІRC ≤ 1; 2 група - дуже високий рівень: 0, 6 > ІRC ≤ 0, 8; 3 група - середній рівень: 0, 4 > ІRC ≤ 0, 6; 4 група - низький рівень: 0, 2 > ІRC≤ 0, 4; 5 група - неконкурентоспроможні регіони.
Крім того, дана методика може бути вдосконалена використанням вагових коефіцієнтів для кожної з інтегральних оцінок компонент конкурентоспроможності регіону.
|