Деканату факультету політичних наук

У кінці ХХ – на початку ХХІ ст. зі збільшенням ролі сфери обслуговування, доступу до всесвітньої мережі Інтернет більшість людей стають все частіше «прикутими» до своїх робочих місць. І саме умови, які вони матимуть на своєму робочому місці впливатимуть на їх працездатність, настрій, ефективність роботи та психологічний стан.

У приміщенні на самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень, який визначається дією на організм людини температури, вологості, рухомості повітря і теплового випромінювання. Виробничий мікроклімат, як правило, відрізняється значною мінливістю, нерівномірністю по горизонталі та вертикалі, різноманітністю сполучень температури, вологості, рухомості повітря, інтенсивності випромінювання залежно від особливостей технології виробництва, кліматичних особливостей місцевості, конструкцій споруд, організації повітрообміну із зовнішнім середовищем [2, c. 181].

Аналізуючи умови праці за мікрокліматом у приміщенні деканату факультету політичних наук (аудиторія 3-104) слід звернути увагу на той факт, що це аудиторія в якій постійно знаходиться провідний фахівець та декан. Досліджуване приміщення кафедри складається із однієї кімнати загальною площею 36 м². З технологічного обладнання наявний тільки 2 комп’ютери та копіювальний апарат.

Під мікрокліматом виробничих приміщень розуміють сукупність параметрів у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці.

Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:

− температура повітря;

− відносна вологість повітря;

− швидкість руху повітря;

− інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення;

− температура поверхні [6, c. 304].

У процесі дослідження ми користувалися санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 [9, c. 382].

За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичні умови поділяють на оптимальні та допустимі.

Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та по горизонталі, а також протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури.

Виконання роботи в умовах теплового випромінювання і високих температур викликає різко виражені фізіологічні зрушення в організмі працюючих. Їхня працездатність у таких умовах знижується на 50 %. Фізіологами встановлено, що температура 22°С є тією межею, за якою починається прогресивне зниження працездатності. Так, при підвищенні температури до 26°С вона зменшується на 4 % з кожним градусом, а при подальшому її підвищенні до 30°С − на 6 %. Під час проведення дослідження температура в деканаті дорівнювала 21°С, тому за даної температури у грудні нами не зафіксовано порушення температурного параметру мікроклімату [1, c. 128].

Теплова рівновага працівника залежить також від вологості повітря, тобто вмісту у повітрі водяних парів. Найсприятливішою для організму є відносна вологість повітря від 35 до 60 %. Якщо вологість менша 35 %, то повітряне середовище характеризується сухістю, яка посилює випаровування води з поверхні шкіри. При підвищенні вологості повітря (понад 60 %) випаровування поту утруднене. Так, при температурі 25°С в умовах дуже сухого повітря організм втрачає через шкіру і легені 75, 4 г вологи за годину, а в умовах дуже вологого повітря − лише 23, 9 г/год. Вдалий температурний режим сприяє тому, що відносна вологість повітря в деканаті перебуває в нормі і відхилення відбуваються лише у зв’язку зі змінами кліматичних умов зовнішнього середовища у весняний та осінній проміжок часу [13, c. 23].

Для оцінки комфортності умов праці залежно від температури і вологості повітря використовується показник ефективних температур. Ефективною вважається температура, яку відчуває людина при певній вологості повітря і відсутності його руху.

Рух повітря у приміщенні також справляє різний вплив на організм працівника, посилюючи або послаблюючи дію інших метеорологічних факторів. Так, при високій температурі і високій вологості повітря сприятливішою є вища швидкість руху повітря порівняно з комбінацією високої температури і низькою вологістю повітря. Рух повітря твдеканаті майже відсутній і лише за рахунок вентиляції вдається підтримувати стале робоче середовище [14, c. 207].

Для оцінки комфортності умов праці залежно від температури, вологості і руху повітря використовується показник ефективно-еквівалентної температури. Ефективно-еквівалентною вважається температура, яка відчувається людиною при певній відносній вологості і швидкості руху повітря.

Санітарними нормами передбачені допустимі мікрокліматичні умови, за яких зміни функціонального стану організму і напруження реакцій терморегуляції не виходять за межі фізіологічних пристосованих можливостей. Дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності повинні швидко нормалізуватися і не призводити до погіршення здоров’я працівників [3].

Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога, стеля), технологічного обладнання (екрани і т. ін.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування, огороджувальних конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2°C за межі оптимальних величин температури повітря. Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати 35, 0 Вт/м. кв. − при опроміненні 50% та більше поверхні тіла, 70 Вт/м. кв. − при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50%, та 100 Вт/м. кв. − при опроміненні не більше 25% поверхні тіла працюючого.

При наявності джерел з інтенсивністю 35, 0 Вт/м. кв. і більше температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року. У зв’язку з тим, що в деканаті теплове випромінювання надходить тільки від комп’ютера, а користуються ним майже всі викладачі, то опромінення, отримане з розрахунку на одну людину не перевищує встановлених норм [12, c. 159].

У виробничих приміщеннях, які розташовані в районах з середньою максимальною температурою найбільш жаркого місяця вище 25°C допускаються відхилення від величин показників мікроклімату, але не більше ніж на 3°C. При цьому швидкість руху повітря повинна бути збільшена на 1, 1 м/сек., а відносна вологість повітря знижена на 5 % при підвищенні температури на кожний градус вище верхньої межі допустимих температур повітря.

У разі порушення мікрокліматичних показників, слід звернути увагу на основні вимоги до засобів нормалізації мікроклімату: нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та інші заходи колективного захисту.

Формовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнені, в першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холодо- та волого-виділеннями.

Для профілактики перегрівання працюючих в умовах нагріваючого мікроклімату організовують раціональний режим праці та відпочинку.

При мікрокліматичних умовах, що перевищують допустимі параметри, режим праці та відпочинку організовують за рахунок тривалості робочого часу:

− при температурі повітря, що перевищує допустимий рівень, тривалість регламентованих перерв становить не менше 10 % робочого часу на кожні 2°C перевищення;

− при поєднанні температури повітря, що перевищує допустимий рівень, з відносною вологістю, яка перевищує 75 %, тривалість регламентованих перерв рекомендується встановлювати не менше 20 % робочого часу [8, c. 365].

Разом з тим, на нашу думку, слід постійно стежити за параметрами мікроклімату. Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в робочій зоні на початку, в середині та в кінці робочої зміни. При коливаннях мікрокліматичних умов, пов’язаних з технологічним процесом та іншими причинами, вимірювання проводяться з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом робочої зміни. У нашому випадку деканату факультету політичних наук слід вимірювання здійснювати не менше 2-х разів на рік (теплий та холодний періоди року) у порядку поточного санітарного нагляду або в результаті створення нових робочих місць, тобто збільшення працівників деканату.

При проведенні вимірювання в холодний період року температура зовнішнього повітря не повинна бути вищою за середню розрахункову температуру, в теплий період − не нижчою за середню розрахункову температуру, що приймається для опалення та кондиціонування за оптимальними та допустимими параметрами.

Вимірювання параметрів мікроклімату повинно проводитися на робочих місцях на висоті 0, 5-1, 0 м від підлоги − при роботі сидячи, 1, 5 м від підлоги − при роботі стоячи [1, c. 190].

У приміщеннях з більшою щільністю робочих місць при відсутності джерел локального тепловиділення, охолодження та волого-виділення вимірювання проводяться в зонах, рівномірно розподілених по всьому приміщенні. При цьому в приміщеннях, які мають площу до 100 м кв., повинно бути не менше 4-х зон, що оцінюються, тобто дане вимірювання абсолютно підходить до розмірів деканату.

При наявності кількох джерел інфрачервоного випромінювання або джерел великої площі вимірювання інфрачервоного випромінювання на робочому місці проводиться у напрямку максимуму потоку від джерела. При цьому приймач приладу розташовують перпендикулярно падаючому потоку енергії. Але даний процес можливий лише у випадку збільшення кількості технічних приладів у деканаті.

Температура та відносна вологість повітря вимірюються приладами, заснованими на психрометричних принципах. Можливе використання тижневих і добових термографів і гігрографів.

Швидкість руху повітря вимірюється анемометрами ротаційної дії. Малі величини швидкості руху повітря (менше 0, 3 м/сек.), особливо при наявності різноспрямованих потоків, вимірюються електроанемометрами, циліндричними або кульовими кататермометрами.

Температура поверхонь огороджуючих конструкцій (стін, стелі, підлоги) або обладнань (екранів і т. ін.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування вимірюються приладами, що діють за принципом термоелектричного ефекту. Інтенсивність теплового опромінення вимірюється приладами з чутливістю в інфрачервоному діапазоні, що діють за принципами термо-, фотоелектричного та інших ефектів, або визначається розрахунковим методом за температурою джерела [10, c. 281].

Таким чином, у результаті проведеного дослідження, нами визначено, що параметри мікроклімату деканату факультету політичних наук (аудиторія 3-104) відповідають діючим нормам. Враховуючи існуючі умови праці в даному приміщенні, автор дослідження вважає за необхідне частіше проводити дослідження параметрів мікроклімату, особливо у весняний та осінній час. Підсумовуючи, слід сказати, що гідні умови праці не лише негативно не впливають на діяльність студентів і викладачів, а навпаки − збільшують її ефективність, працездатність та позитивний психологічний стан.