Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Матермалов. М н . , 1961. Т. 3. С.132).
11 Тэрмім «каваль» — агульнаславянскі: старажы- Тмарус. коваль, у к р. коваль, польск. kowal, балг. ко- Вач, макед. ковач, сербска-харв. ковач, славемск. Kowac, славацк. kovac (Трубачев О.Н. Ремеслеммая Термммологмя в славямскнх языках. М., 1966. С. 334). 12 Pietkiewicz Cz. Polesie Rzeczyckie: Materialy Etnograficzne. Cz.1. Kultura materjalna. Krakow, 1928. Бобровскнй П. Матерналы для географнм н ста- Тнстнкм Росснн, собранные офнцерамм штаба. Гро- Днемская губернмя. СПб., 1863. 4.2. С. 113—114. Дембовецкнй А.С. Опыт опнсанмя Могнпевской Губерннм. Могнлев, 1884. Кн. 2. С. 479 494. 15 Bernt W. Metalle / / Die deutsche Volkskunde. Leipzig, 1934. S. 469. Воронов B.C. O крестьянском мскусстве. M., C. 272. Молчанова Л. А. Матермальмая культура белору- Сов. М н., 1968. С. 104. Reinfuss R. Ludowe kowalstwo artystyczne w Polsce. W r o c l a w e t c., 1983. Тамсама. C. 94—100. 20 Па ўспамінах мясцовых старажылаў, а к о ў к у зра- біў каваль з суседняй вёскі Вусце А.Петкум. 21 Нікольскі Н. М. Жывёльі ў звычаях, абрадах і ве- Равамнях беларускага сялямства. М н., 1933. С. 14. Самойловнч В.П. Народное архнтектурное твор- Чество Украмны. Нл. 355, 356. Гамцкая О. А. Народное мскусство Польшн. М., С. 50; Kotula F. Ze studiow nad zdobnictwem Народнае мастацтва Беларусі kowalskim w okolicach Rzeszowa / / PSzL. 1952. № 2. 24 Galaune P. Lietuvii^ liaudies menas. Vilnius, 1988 Lent. XXV. Reinfuss R. Ludowe kowalstwo artystyczne w Polsce. S. 213. 26 У многіх выпадках ператварэнне аднаго віду ў другі дасягалася проста: у калёсы ці сані клалі плеце- ныя з лазы палукашкі ці рашзцісты трохбаковы кузаў (драбімкі). Гэта, напрыклад, адзначае М.НІкіфароўскі (Нмкнфоровсккй Н.Я. О ч е р к н простонародного жнтья- Бытья в Вмтебской Белорусснн н опмсанне предметов обнходностн: (Этмогр. данные). Внтебск, 1895. С. 363—364). 27 Нкдерле Л. Славямскме древностм: Пер. с чеш. М., 1956. С. 358. Романов Е.Р. Белорусскмй сборнмк. Вып.8. Вм- Льна, 1912. С. 330, 338. Reinfuss R. Ludowe kowalsfwo artystyczne w Polsce. S. 150. Ha пьітанне наконт д э к о р у кавалі звы- чайна адказвалі, што інструмент заўсёды ў рабоце, у агні, хутка зношваецца, перагарае і аздабляць яго няма сэнсу. 3 гэтым нельга не пагадзіцца, хоць пры- клад майстроў Польшчы сведчыць пра іншае. Grabowski J. Szfuka ludowa w Europie. Warszawa, S. 38. 31 Інвентар маёнтка Барацічы пад Бабруйскам адзначае сярод іншых рэчаў «сепет акаваны..., на два замкі зачынены», «скрымя арзхавая маляваная акава- наяя, «куфар скурай чорнай абабіты акаваны», «шка- тулка акаваная магілёўская» і імш. (Gloger Z. Inwentarze ruchomosci domowych w dawnych wiekach na Litwie / / Kwartalnik Litewski. 1910. T. I. № 3. S. 112—120.) 32 Лозка A. «Вязуць скрыні малявамыя...» / / МБ. С. 75. Krasinska Е. Zdobione bramy zelazne w Budownictwie wiejskim (z zagadnien wspofczesnej sztuki ludowej) / / PSzL. 1978. № 3 4; Reinfuss R. Ludowe Kowalstwo artystyczne w Polsce. S. 142—146.
|