Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Бенчмаркінг як інструмент підвищення ефективності підприємницької діяльності
Родоначальниками бенчмаркінгу вважають японців, які навчилися ідеально копіювати чужі досягнення. Вони ретельно досліджували європейські і американські товари та послуги, щоб виявити їх сильні і слабкі сторони, а потім випускали щось подібне за нижчою ціною. При цьому японці успішно переносили технології і ноу-хау з однієї сфери бізнесу в іншу. Бенчмаркінг в тому вигляді, в якому він відомий сьогодні, був розроблений в США в 70-рр. ХХ ст., але його основні концепції були відомі значно раніше. Сам термін “бенчмаркінг” походить від англ. слова benchmark – “початок відліку”. У найбільш загальному сенсі benchmark – це щось, що володіє певною здатністю бути використаним як еталон при порівнянні з іншими предметами. Отже, бенчмаркінг є систематичною діяльністю, спрямованою на пошук, оцінку і навчання на кращих прикладах ведення бізнесу. Існує велика кількість трактувань поняття бенчмаркінгу. Одні вчені вважають його продуктом еволюційного розвитку концепції конкурентоспроможності, інші – програмою поліпшення якості, ще інші – прикладом японської бізнес-практики. Проте в загальному можна сформулювати наступне визначення: Бенчмаркінг – це процес знаходження і вивчення найкращих з відомих методів ведення бізнесу. Застосування бенчмаркінгу полягає в чотирьох послідовних діях: 1. Розуміння деталей власних бізнес-процесів. 2. Аналіз бізнес-процесів інших компаній. 3. Порівняння власних результатів з результатами аналізованих компаній. 4. Впровадження необхідних змін для скорочення розриву. Метою бенчмаркінгу є знаходження бізнесу, у якому справи йдуть краще, ніж у нас, а після знаходження кращого способу управління і ведення справ необхідним є самостійний пошук відповіді на питання “як зробити це краще? ”. Суть сучасного трактування бенчмаркінгу – “безупинний систематичний пошук і впровадження найкращих практик, що приведуть організацію до більш досконалої форми”. Вперше бенчмаркінг як метод управління був розроблений у 1972 р. для оцінки ефективності бізнесу Інститутом стратегічного планування в Кембріджі (США). Вперше цілеспрямовано використовувати бенчмаркінг почала компанія Rank Xerox у момент важкої кризи в 1979 р. для аналізу витрат і якості власних продуктів в порівнянні з японськими. Існує декілька видів бенчмаркінгової діяльності: – Внутрішній бенчмаркінг передбачає порівняння методів здійснення подібних дій у межах організації. Не дає змоги порівнювати методи управління бізнесом, які застосовуються нашою організацією з методами, які використовують інші підприємства. – Конкурентний бенчмаркінг полягає в порівнянні наших методів здійснення яких-небудь видів діяльності з методами здійснення подібних дій нашими конкурентами. Може здійснюватися як при співробітництві та обміні інформацією з нашим безпосереднім конкурентом, так і без нього. – Спільний (асоціативний) бенчмаркінг передбачає, що декілька організацій, що є або не є конкурентами, укладають угоду про обмін інформацією в межах закритої групи (бенчмаркінговий альянс). Це забезпечує одержання інформації тільки щодо членів групи, які не обов’язково використовують “кращу” практику. – Процесний бенчмаркінг полягає у вивченні практики побудови бізнес-процесів у організаціях, що не є нашими прямими конкурентами, але мають подібні основні бізнес-процеси. Використовується для впровадження в організації процесу постійного відстеження і впровадження кращих практик ведення бізнесу. – Стратегічний бенчмаркінг – це систематичний процес, спрямований на оцінку альтернатив, реалізацію стратегій і вдосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій підприємств-партнерів.
|