Імідж держави та політичного лідера

У сучасному світі вміле управління інформаційними потоками стає життєво важливим ресурсом державної політики. Інформація та комунікації завжди були важливими складовими стратегії, але сьогодні з поняттям інформація пов’язано набагато більше питань, ніж будь-коли.

Public relations – це спеціальна система управління інформацією з метою поширення інформаційної продукції через засоби масової комунікації для спрямованого формування бажаної громадської думки.

Мета PR – встановлення двостороннього та багатостороннього спілкування для виявлення спільних інтересів і досягнення компромісу. Масштаби такої взаємодії можуть бути різними і залежати від характеру сторін, але філософія, стратегія та методи PR залишаються подібними.

Засобами PR-технологій є:

– вплив на громадську думку (створення і формування громадської думки в бажаному напрямку);

– суспільні відносини, тобто впровадження PR-технологій в урядові структури для зв'язків з громадськістю по вертикалі і горизонталі;

– політичні відносини (створення іміджу партій, рухів та громадських об'єднань, а також пропаганда політичних ідей в суспільстві);

– міжнародні відносини (створення іміджу держави та (або) лідера і підтримка їхнього (його) позитивного іміджу);

– використання засобів масової інформації (функція ЗМІ полягає в розповсюдженні іміджів і забезпеченні інформаційної стратегії PR-кампанії);

– фінансові та економічні відносини (створення, пропозиція та розгортання діяльності підприємств, організацій і установ, а також реклама товарів і послуг на різних рівнях: національному, регіональному і міжнародному).

Public relations в міжнародних відносинах – це діяльність, що проводиться країною для створення позитивного образу в міжнародному співтоваристві.

Міжнародні відносини супроводжуються інтенсивним комунікаційним потоком, який виражається в різних формах. Стратегії PR допомагають інформувати міжнародне співтовариство про зовнішню політику держави, створювати позитивний імідж у міжнародних інформаційних потоках, розповсюджувати позиційні матеріали під час протокольних заходів у межах міжнародних організацій та неофіційних форумів.

Репертуар методів public relations у зовнішній політиці досить широкий: від офіційних прес-конференцій та прес-релізів до конфіденційних зустрічей з провідними журналістами і редакторами та спровокованих урядовцями витоків секретної інформації. Свідома організація витоку секретної інформації може переслідувати мету зондування ситуації та можливої реакції на ту чи іншу дію, а також неофіційно сигналізувати про демарші уряду.

У міжнародних відносинах особлива роль належить створенню іміджу держави та іміджу її політичного лідера.

Імідж держави на міжнародній арені створюється за допомогою інформації про неї, яка надходить через офіційні і неофіційні канали. У стратегіях PR використовують для створення іміджу три основні засоби: пропаганду (пропаганда зовнішньої політики), паблісіті (публічність, популярність, рекламування засобами масової інформації) та рекламу.