Тема 9. Роль і місце засобів масової інформації

В міжнародному обміні інформації

Одним із основних джерел забезпечення реалізації прав і свобод людини на отримання інформації про внутрішню і зовнішню політику держави, роботу органів державної влади і подій в Україні та світі є засоби масової інформації (ЗМІ).

Масова комунікація – поняття багатозначне, воно включає процеси донесення інформації до широкої аудиторії, її вплив на маси, формування громадської думки, а також власне інформацію та засоби, за допомогою яких відбувається передача і розповсюдження інформації (преса, книгодрук, мережа Інтернет, радіо, телебачення, відео, кіно тощо).

Масова інформація – це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація.

В інформаційному суспільстві відбувається бурхливий розвиток системи ЗМІ. При цьому її ядро складають газетні та журнальні редакції, видавництва, студії радіо і телебачення з їхньою різноманітною продукцією.

ЗМІ у демократичному суспільстві мають виконувати три основні функції:

– громадський контроль за діяльністю органів державної влади, а саме критичний підхід до трьох основних гілок влади: законодавчої, судової, виконавчої;

– захист свободи слова в країні від можливого введення авторитарного режиму правління, незалежність ЗМІ від діючої влади та її впливу на роботу і діяльність ЗМІ;

– джерело інформації та створення рівних умов доступу до неї.

Впливовість мас-медіа визначається:

– масштабами охоплення аудиторії;

– рівнем технічної ефективності;

– швидкістю обігу інформації;

– ступенем залежності населення і політичних лідерів від мас-медіа в питаннях, що стосуються знання про світ політики за межами їхнього безпосереднього досвіду.

Функції мас-медіа щодо зовнішньої політики на сучасному етапі:

1. ЗМІ представляють і ставлять на порядок денний громадського обговорення глобальні проблеми.

2. Служать джерелом і швидким передавачем інформації.

3. Визначають питання для громадського обговорення, що є важливими для прийняття урядових рішень у сфері зовнішньої політики.

4. Національні мас-медіа служать сигнальною системою для урядів інших країн про плани та дії власного уряду.

5. Національні ЗМІ можуть бути використані іноземними урядами для впливу на зовнішній курс країни.

6. ЗМІ презентують і служать засобом впливу на державну політику неурядових організацій.

7. Мас-медіа представляють світовій спільноті новоутворені держави, які прагнуть отримати повне міжнародне визнання (вагому роль у досягненні міжнародного визнання новоутвореними державами відіграють власне національні ЗМІ як джерела і передавачі інформації про події в цих країнах).

Сьогодні можна говорити про специфічні утворення (форми існування) мас-медіа і міжнародних відносин – це медіа-дипломатія і віртуальна дипломатія. Медіа-дипломатія – нове явище в зовнішній політиці ХХ століття. Воно виникло в останні два-три десятиріччя та стає все вагомішим фактором впливу на прийняття рішень у галузі міжнародних відносин.

Завдання медіа-дипломатії – створення медіа-іміджу світових подій, вплив через них громадської думки на політику, налагодження зв’язків урядових структур із медіа та їх закордонною інформаційною політикою.

Напрями діяльності інформаційних агентств:

– забезпечення об’єктивною інформацією про економічний, політичний та культурний розвиток країни;

– проведення заходів з координації обміну інформацією, технічним персоналом тощо.

Основні постачальники новин у світі – це три глобальні агентства: the Reuters (Велика Британія), AFP (Agence France Press, Франція) і AP (Associated Press, США). За даними 1997 р. в них працювало відповідно 15500, 3100 і 3420 осіб; вони мали відповідно 161, 182 і 237 своїх бюро в країні розташування і за кордоном.