Мета і завдання курсу

Нарисна геометрія

конспект лекцій

Харків 2013

Рябоштан О.Ф., Міленін А.М., Мітяшкіна Т.Ю.

Нарисна геометрія. Скорочений курс лекцій. – Х.: ХНТУСГ, 2013. – __ с.

Рецензенти:

Репетенко М.В. кандидат технічних наук, доцент (Харківська державна інженерно-педагогічна академія)

Навчальне видання

ВСТУП

ПРЕДМЕТ НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ

Мета і завдання курсу

Науково-технічна революція, створення нових технологій вимагають включення до курсу нарисної геометрії нових питань, методів та задач.

Експлуатація найсучасніших машин, агрегатів, різного обладнання для механізації, електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва вимагає від вас глибоких інженерних знань, технічної ерудиції, за допомогою яких інженер зможе втілити свій технічний задум у вигляді креслення, а також за виконаним кресленням уявити конструкцію та принцип дії вузла чи машини в цілому. Ще після закінчення креслярських курсів в Англії у 1774 році, Петро І висловив думку про значення креслення в інженерній практиці: ”Инженер прежде начатия всякой работы рисунок должен учинить, и оный командующий для осмотру на его соизволение вручить”.

Великий російський вчений-геометр В.І. Курдюмов сказав: “Если чертеж язык техники – то начертательная геометрия грамматика этого языка”. Для того, щоб навчитися виконувати креслення, необхідно знати основні положення нарисної геометрії, правила виконання креслення та вимоги до них встановлені стандартами “Єдиної системи конструкторської документації /ЄСКД/”.

Ви починаєте вивчення однієї з дисциплін, що складає основу інженерної освіти. Без глибоких знань курсу неможливе успішне виконання курсових проектів за курсами “деталі машин”, “сільськогосподарські машини”, “трактори та автомобілі” та інші, а також дипломне проектування, де майбутній інженер повинен грамотно викладати свої конструктивні рішення у вигляді креслень.

Нарисна геометрія – наука, що вивчає способи зображення будь-яких предметів. Цей курс складається з ряду зв’язаних між собою розділів, тому для доброї підготовки вивчати їх необхідно послідовно.

Таким чином, метою курсу нарисної геометрії є:

1 ознайомити студентів з методами побудови зображень просторових форм на площині, тобто навчити розробляти креслення;

2 розвинути здібності відтворення просторового вигляду, зображеного на кресленні предмету, тобто навчити читати креслення;

3 дати знання та необхідні навички графічного рішення задач, які зв’язані з просторовими формами.

Нарисна геометрія своїм корінням іде у далеке минуле. Знайомство з рисунками, які вибиті на стінах палаців та храмів Єгипту переконує нас у тому, що в зображеннях того часу вже використовувались принципи прямокутного проеціювання. На цих рисунках предмети зображались так, нібито кожна його частина, що розташовувалась напроти глядача, розглядалась окремо.

Перші спроби побудови проекційних зображень відтворювались ще до нашої ери. Але більш чи менш чітка теорія побудови зображень була розроблена значно пізніше і є результатом праці багатьох вчених різних країн. Тут можна назвати італійського вченого Леона Баттіста Альберті (1404-1492), італійського вченого, інженера і художника Леонардо да Вінчі (1452-1519), французького математика і архітектора Дезарга (1593-1662), англійського математика Тейлора (1685-1731).

Значну роль у розвитку нарисної геометрії як науки відіграв знаменитий французький геометр і інженер Гаспар Монж (1746-1818), який вперше дав систематизований виклад загального методу зображення просторових форм на площині.

В Росії курс нарисної геометрії вперше став викладатися в 1810 році у Петербурзькому інституті корпусу інженерів шляхів сполучення.

Багато зробив для розвитку нарисної геометрії і поширення вивчання її в Росії О.А.Севастьянов (1796-1848) – перший російський професор по нарисній геометрії.

Крім того слід назвати визначних російських вчених-геометрів - Н.І.Макарова (1824-1904), В.І.Курдюмова (1863-1904), М.Ф.Четверухіна та інших.

Основним методом в нарисної геометрії є м е т о д п р о е к ц і й. В основі цього слова латинське projicere – кинути вперед, вдалину (від projectio – кинути, виставити вперед). В подальшому викладі в розумінні “побудувати проекції” буде використовуватися слово “проеціювати”, а не слово “проектувати”, як це було раніше.