Зображення точки на двох площинному кресленні

Рис. 2.1. Рис. 2.2.

Рис. 2.3.

Візьмемо дві взаємно перпендикулярні площини проекцій П₁ і П₂ (рис. 2.1). Побудуємо ортогональні проекції точки А в системі цих площин. Для цього через точку А проведемо проецюючі промені перпендикулярно до площин П₁ і П₂. Точки перетину цих променів з площинами проекцій утворюють горизонтальну А₁ та фронтальну А₂ проекції цієї точки.

В прямокутному чотирикутнику АА₁А_хА₂ сторона АА₁=А₂А_х є відстанню від точки А до горизонтальної площини проекції П₁ або відстанню від фронтальної проекції А₂ до осі х, і називається висотою точки А (). Сторона АА₂=А₁А_х – відстань від точки А до фронтальної площини проекції П₂ або відстань від горизонтальної проекції А₁ до осі х і називається глибиною точки А (). Відстань від початку координат до точки називається широтою точки ().

Щоб одержати плоске комплексне креслення (епюр), горизонтальну площину проекцій П₁ обертаємо навколо осі х на кут 90^о до суміщення з площиною проекцій П₂ (рис. 2.2).

Одержуємо одну площину – площину креслення, проекції А₁ і А₂ розташовані на одному перпендикулярі до осі х – лінії зв’язку. При цьому, для спрощення креслення, умовні межі площин проекцій на епюрі можна не показувати (рис. 2.3).