З інтерв'ю аятоли Р. Хомейні

(березень 1979 р.)

Революція здійснена в інтересах обездолених, в ім'я утвердження в Ірані священних принципів ісламу. Шиїтське духовенство стало ви­рішальною силою у перемозі антишахського руху. На завершальному етапі революції півмільйонна армія, де верх взяли патріотичні сили командного складу, перейшла на бік повсталого народу.

Чи знаєте ви про ту особливу роль, яку відіграли в цих подіях мечеті? Ці храми були не тільки центрами морального і. духовного життя, а й вогнищами збройного опору режиму. Вам слід знати, що в ісламському світі мечеть, користується неписаним правом недоторкан­ності. Влада, звичайно, могла заарештувати будь-якого святенника, але лише за межами храму.

...Головне полягає в тому, що разом із шахським режимом ми покін­чили з нав'язаними іранському народові хибними і чужими західними уявленнями. Покінчили з порнографією на кіноекранах і книжкових полицях, з пригонами для наркоманів, борделями і казино. А тих, хто намагається відродити всю цю злочинну непристойність, карає­мо — аж до розстрілу.

Ми не жорстокі, а справедливі. Із жорстокістю діяв шах, коли розправлявся з усіма, хто загрожував трону. За декілька місяців, що передували повстанню, карателі замучили в застінках або розстріляли понад 3 тис. шиїтських і сунітських священиків. Спецслужби натравлювали етнічні угруповання і національні меншини, покладаючи відповідальність за провокації на шиїтське духовенство. Тепер зі зло­чинним злодійським режимом покінчено., Знайте: головним злодієм був, звичайно, сам шах. До моменту падіння монархії на його закор­донних рахунках у банках нараховувалося більше 3 млрд. доларів. Це не рахуючи вивезених за кордон дорогоцінностей, полотен відомих європейських художників, безцінних перських мініатюр. Не відставала від нього і чиновнича еліта. І в цих панів немалі рахунки в закордон­них банках, земельні угіддя у країнах Західної Європи та Америки. Багато з них втекли. Нічого, доберемося і до них....

Постарайтесь оцінити нову ситуацію,, яку ісламська революція створила в Азії: завдано серйозний удар по американській стратегії встановлення повного контролю над багатими на нафту країнами Близького і Середнього Сходу. Багато років Іран був стратегічною опо­рою воєнщини США в цій частині земної кулі. Усьому цьому прийшов кінець. Ми анулювали всі американо-іранські воєнні угоди, звільнили землю від пентагонівської присутності, вийшли з агресивного блоку СЕНТО, розірвали дипломатичні відносини з расистською державою ПАР та з Ізраїлем. Відтепер ВПС США не зможуть використати наші, аеродроми, щоб загрожувати сусідам. Ми закрили полігони, на яких розміщувалися американські ракетні установки, націлені головним чином на радянську територію. Ліквідовані станції електронного шпіонажу і прослуховування ефіру СРСР.

...Мріємо створити атомну енергетику...

30 березня повинен відбутися референдум з питання про держав­ний устрій Ірану. Майже двадцяти мільйонам виборців, незалежно від статі, національності та віросповідання, потрібно відповісти лише на одне питання: «Ти за те, щоб Іран був проголошений Ісламською республікою?» І вже потім відбудеться референдум з основного закону країни.

На Заході нас хочуть представити середньовічними мракобісами... Між тим зверніться до основних положень проекту нашої конститу­ції. Усі громадяни — чоловіки і жінки — наділяються однаковими соціальними, економічними і політичними правами. Жінки можуть бути обраними на будь-яку державну посаду. Громадяни мають право створювати профспілки, суспільні й політичні об'єднання. Передба­чається свобода друку, проведення мітингів, зібрань і демонстрацій. Іран заявляє, що він відмовляється від участі в агресивних блоках, і не буде надавати свою територію для іноземних воєнних баз. В основу зовнішньої політики покладено принцип нейтралітету і невтручання у внутрішні справи інших держав.

Аятола Хомейні так оцінив події 1978—1979 рр. в Ірані: «Наша ве­лика ісламська революція є перш за все моральною і духовною, аніжполітичною і суспільною революцією».