Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Види кореляцій
КОРЕЛЯЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ПСИХОЛОГІЇ 1. Поняття про кореляцію та її види. 2. Особливості кореляційних досліджень у психології та їх здійснення. 3. Міри зв’язку в кореляційних дослідженнях. 4. Основні коефіцієнти кореляції. Поняття про кореляцію та її види КОРЕЛЯЦІЯ (від лат. correlatio – співвідношення) – реально встановлений факт взаємозв’язку певного стану однієї змінної з певними значеннями іншої, коли зміна однієї з них супроводжується зміною другої. Інакше кажучи, кореляція відображає факт коваріації змінних. Види кореляцій 1. За особливостями збору даних: - аутохонні кореляції – кореляція результатів виміру однієї й тієї ж змінної на одних і тих самих об’єктах дослі джуваних у різний час, що дає змогу встановити паттерн реакцій і, отже, відкриває шлях до дослідження структури особистості; - синхронні кореляції – встановлюють кореляції між різними змінними, що були виміряні одночасно (на одному і тому ж етапі дослідження); - перехресно-відстрочену кореляцію між двома змінними, які виміряються в різний проміжок часу, наприклад, одна на першому етапі дослідження, друга – на кінцевому етапі. 2. За типом зв’язку: - лінійну кореляцію, в якій виокремлюють: позитивну – підвищення рівня однієї змінної супроводжується підвищенням іншої (напр.: чим вища особистісна тривожність, тим більший ризик занедужати виразкою шлунка; зростання гучності звуку супроводжується відчуттям підвищення його тону); негативну, або обернену – зростання рівня однієї змінної супроводжується зменшенням рівня іншої (напр., за даними Зайонца, кількість дітей у сім’ї негативно корелює з рівнем їхнього інтелекту; чим боязкіша особа, тим менше в неї шансів зайняти домінуюче положення в групі); - нульову кореляцію – зв’язок між змінними відсутній; - нелінійну кореляцію, коли підвищення рівня однієї змінної супроводжується зростанням іншої до певних значень, а потім супроводжується її зменшенням. Прикладом нелінійної кореляції э закон Йєркса -Додсона, згідно з яким до певних показників зростання мотивації сприяє підвищенню ефективності навчання, а потім ефект супермотивації знижує дану ефективність. О. Сидоренко зазначає, що кореляційні зв’язки розрізняються за: - формою (прямолінійний і криволінійний); - напрямком (додатний або „прямий” і від’ємний або „обернений”); - ступенем або силою визначається за абсолютною величиною коефіцієнта кореляції і не залежить від напрямку кореляційного зв’язку. Максимальне абсолютне значення коефіцієнта кореляції r = 1, 00; мінімальне r = 0. Загальна класифікація кореляційних зв’язків (за Є. Івантер і О. Корсовим): 1) сильний або тісний: r > 0, 70; 2) середній: 0, 50 < r < 0, 69; 3) помірний: 0, 30 < r < 0, 49; 4) слабкий: 0, 20 < r < 0, 29; 5) дуже слабкий: r < 0, 19. При цьому варто враховувати обсяг вибірки.
|