Дивні чари Нечімлого

Степан Антонович Скоклюк народився 1938 року в с. Гредьки Ковельського району Волинської області. Дитинство письменника пройшло серед мальовничої природи. Талант до слова почав проявлятися ще в дитячі роки. Навчаючись у Городищенській школі, писав вірші – про ліс, струмочки, верби, що на хуторі росли. У його творах пульсує доброта, чуйність, закоханість у чарівну волинську природу. Степан Скоклюк добре володіє мовою свого краю і вдало користується нею для відтворення у поезії і прозі.

Де б не бував, куди б не водила доля С.А.Скоклюка, він завжди тягнувся до слова. Життєвий шлях майбутнього письменника не завжди був легким. Після повернення з армії працював експедитором, згодом товарознавцем з книжкової торгівлі райспоживспілки. А з 1961 року – на посаді завідувача відділу листів і масової роботи редакції турійської районної газети «Ленінська зірка».

У 1969 році Степан Антонович Скоклюк закінчив факультет журналістики Львівського університету імені І.Франка. Працював у редакціях газет на посадах завідувача відділу, заступника редактора. Нині – завідувач відділу політичного життя громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини». Постійно друкується в обласних газетах та республіканських журналах.

У 1985 році надруковано літературний нарис у збірнику, що вийщов у видавництві «Урожай» (Київ) про Героя Соціалістичної Праці Ніну Приходько. 1990 року вийшла у світ перша поетична збірка С.Скоклюка «Дзвони» (Луцьк). Через два роки у видавництві «Український письменник» (Київ) побачила світ друга поетична збірка «Липневий грім».

Лірика Степана Скоклюка сердечна й задушевна. У розмайних барвах поетичного слова відбиті ніжні почуття любові, у багатьох віршах виразно лунає мелодія залюбленості у чарівний Лесин край – рідну авторові Волинь.

Згодом побачила світ повість «Нечімле» – про юні роки Лесі Українки. У передмові до книжки відомий літературний критик Михайло Слабошпицький написав: «Це правда цікавий задум – написати про незабутні пригоди юної душі, які потім озвуться геніальними образами «Лісової пісні». Микола Олійник, лауреат премії імені Лесі Українки, про повість «Нечімле» писав: «Припало мені до душі «Нечімле». Дихнуло Волинню, Лесиним краєм». Автор першим у нашій літературі відтворив мандрівку родини Косачів до таємного урочища. Повість «Нечімле» Степана Скоклюка 1994 року висувалася на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Лесі Українки.

1999 року вийшла друга прозова книжка Степана Скоклюка – роман-есе «Олена Пчілка». У передньому слові до книжки письменник Олесь Лупій зазначив: «Твір цікавий і потрібний людям, як і хліб насущний. Настав час спорудити пам’ятник матері і доньці – обидві ж були геніальними і обидві заслуговують великої пошани».

Степан Скоклюк – член Національної спілки письменників України. Барвиста і своєрідна палітра його творчості приваблює своєю щирістю та безмежною закоханістю у рідний край. Твори письменника відомі і знайшли своїх читачів у багатьох містах України.