Концентрація та комбінування виробництва

Концентрацією промислового виробництва є його зосередження на крупних підприємствах і об’єднаннях з економічно обґрунтованими обсягами. Сьогодні в Україні всі підприємства, які мають середньооблікову чисельність робітників більше 50 чоловік і річний обсяг продукції, що випускається, більше 740 євро відносяться до крупних підприємств і об’єднань.

Концентрація промислового виробництва сприяє виникненню та в подальшому розвитку таких прогресивних форм організації виробництва, як спеціалізація, кооперація, комбінування, а також упровадженню досягнень науково-технічного прогресу.

Для характеристики розмірів підприємства використовується угруповання підприємств з наступних ознак:

обсяг випуску в натуральному та вартісному виразах найбільш об’єктивно відображає розмір підприємства;

вартість основних виробничих фондів з установленням активної її частки;

чисельність промислово-виробничого персоналу, в т. ч. основних виробничих робітників. Даний показник не завжди об’єктивно відображає рівнь концентрації, оскільки збільшення обсягу виробництва може забезпечуватися шляхом інтенсивного розвитку, тобто в результаті впровадження більш прогресивної техніки шляхом механізації та автоматизації виробництва.

Згідно з перерахованими показниками в Україні найбільш високий рівень концентрації виробництва в металургії, електроенергетиці, нафтопереробці, судно- й автомобілебудуванні.

Про концентрацію промислового виробництва у РФ свідчать наступні дані. У 1998 р. в машинобудуванні та металургійній промисловості налічувалося 16 крупних виробничих об’єднань (АвтоВАЗ, ЗИЛ, Норільский нікель та ін.) із чисельністю працюючих 1, 9 млн чол., що склало біля 20 % від загальної чисельності зайнятих у цих двох галузях промисловості. Вартість вироблюваної продукції склала 360 млрд руб., а за середнім курсом 1998 р. – 36, 8 млрд дол., з урахуванням ж паритету купівельної спроможності рубля це складає 73 млрд дол., що відповідає обороту тільки однієї компанії " Дженерал електрик компанії" (Великобританія) в 1996 р. – 69, 3 млрд дол.

Такі ж крупні автомобільні компанії РФ, як " ВАЗ" та " ГАЗ", мають працівників чисельністю працюючих відповідно 110 та 107 тис. чол. Вони значно поступаються всесвітньо відомим автомобільним компаніям " Дженерал моторс" –745 тис. чол., " Форд мотор" – 347 тис. чол., " Фольксваген" – 242 тис. чол., " Фіат" – 240 тис. чол. [46].

Таким чином, в Україні концентрація капіталу чисельності робітників у перерахованих галузях недостатня в порівнянні з промислово розвинутими країнами.

Зростання рівня концентрації промислового виробництва – це одна з умов підвищення ефективності виробництва унаслідок його більш високої технологічної оснащеності, росту частки прогресивного виробничого обладнання, що відповідає зниженню трудомісткості одиниці продукції, росту її обсягу та зниженню собівартості.

Рівень концентрації виробництва оцінюється системою показників: часткою валової продукції, що вироблена на великих промислових підприємствах, у загальному обсязі продукції галузі в цілому; а також частиною вартості основних виробничих фондів та чисельністю працюючих, зосереджених на великих підприємствах, у загальній вартості основних виробничих фондів та чисельності працюючих в галузі.

Регулювання концентрації промислового виробництва здійснюється шляхом:

збільшення виробничих потужностей на діючих підприємствах;

будівництва нових великих промислових підприємств і комплексів;

створення об’єднань підприємств.

Переваги концентрації промислового виробництва полягають в тому, що дана форма організації виробництва забезпечує високий рівень технічної оснащеності підприємства, наявність значної частини економічного і виробничого устаткування, що сприяє зниженню трудомісткості одиниці продукції та зниженню її собівартості. Ефективність концентрації в значній мірі залежить від економіко-обґрунтованого розміру підприємства. Основні передумови включають географічне розміщення підприємства в залежності від ринку збуту й ринку матеріальних ресурсів, наявності енергетичних та трудових ресурсів.

При економічному обґрунтуванні розміру підприємства враховується можливість спеціалізації і кооперації, рівень технічної оснащеності та кваліфікації основних виробничих працівників. Економічне обґрунтування концентрацій виробництва здійснюється у наступній послідовності: спочатку оцінюються потенціальні можливості й реальні потреби виробництва; далі визначаються номенклатура продукції і її обсяги, потім установлюється економічно-обґрунтована частина кожної номенклатурної позиції та її обсяги, які можуть бути зосереджені на одному підприємстві й забезпечувати найкращі техніко-економічні показники господарської діяльності підприємства.

Комбінування виробництва – це поєднання в одному підприємстві декількох різних виробництв, що виготовляють продукцію відповідних галузей.

Характер поєднання різних технологічних процесів переробки сировини дозволяє виділити наступні форми:

комбінування для послідовної переробки сировини. Наприклад, металургійні комбінати, на яких зосереджені практично всі стадії металургійного виробництва, починаючи від збагачення залізної руди і до готової продукції – прокату;

комбінування, засноване на комплексному використанні сировини. Прикладом можуть служити виробництва, засновані на комплексному використанні природного газу, нафти, деревини, різних смол та ін. Це характерно для комбінатів хімічної, нафтової, деревообробної та інших галузей промисловості;

комбінування, засноване на сукупному використанні відходів та побічних продуктів виробництва. Наприклад, використання відходів лісопиляння для виробництва паперу, пакувальних матеріалів і т. п.

Дана форма комбінування дозволяє створювати на підприємствах самостійні виробництва з переробки відходів, що сприяє економії матеріальних та трудових ресурсів при скороченні транспортних витрат. Специфічні особливості галузей промисловості, які використовують різні форми комбінування, дозволяють згрупувати різні галузі промисловості. Добувна промисловість, як правило, погано поєднується в процесі комбінування з іншими галузями. Виключення складають підприємства обробної та нафтохімічної промисловості. Обмеження процесу організації промислового виробництва з іншими галузями в напрямку комбінування пояснюється тим, що добування корисних копалин характеризується в основному одноциклічним технологічним процесом. Тому найбільш широке розповсюдження комбінування в добувних галузях промисловості отримали комбінати зі збагаченням руд, нафтопереробні заводи з підприємствами по видобуванню нафти.

У переробній промисловості комбінування характерно для підприємств, в яких переважають хімічні та механічні процеси, що дозволяють збільшити кількість корисних компонентів з предметів, оброблюваних за допомогою хімічних операцій, і перетворювати сировину (метал, дерево, нафту, газ і т. п.) у готову продукцію для машинобудування, меблевої промисловості, транспорту та тощо.

Комбінування в обробній промисловості забезпечує ріст продуктивності праці на 15…20 %, економію на матеріальних ресурсах в межах 20…25 %, скорочення питомих одноразових витрат.

Комбінування промисловості виробництва може бути організовано всередині галузі та між галузями.

Оцінка економічної ефективності комбінування виробництва ґрунтується на:

економії живого та уречевленої праці в результаті комплексного використання матеріальних ресурсів;

економії поточних витрат виробництва на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

економії в результаті використання виробничих відходів та скорочення транспортних витрат.

Узагальнюючим показником оцінки ефективності комбінування може служити приріст рівня рентабельності підприємства (об’єднання).

Питання для самоперевірки

1. Розподіл праці як основа спеціалізації виробництва.

2. Сутність спеціалізації.

3. Форми спеціалізації виробництва та їх характеристика.

4. Кооперування, форми кооперування.

5. Показники, які кількісно характеризують рівень спеціалізації виробництва.

6. Показники, які характеризують рівень кооперування.

7. Уніфікація і стандартизація як важливі шляхи підвищення рівня спеціалізації та кооперування виробництв.

8. Формула розрахунку економічної ефективності кооперування підприємств.

9. Концентрація виробництва.

10. Економічне обґрунтування розміру підприємств.

11. Комбінування виробництва.

Розділ 4. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ЯК НАЙВАЖЛИВІША ПЕРЕДУМОВА СТВОРЕННЯ ОБ’ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ