Види реструктуризації

Як відмічалося, реструктуризація є багатоплановим процесом, тому важливим може бути побудова класифікації видів реструктуризаційних перетворень на рівні підприємств.

У працях А.І. Ковальова [40] відокремлюється ряд класифікаційних ознак: за комплексністю проведення реструктуризації; за радикальністю перетворень; за фазами дій; за терміном дій; за задумом виконання; за змістом засад; за формами реорганізації; за функціями виробничо-господарської діяльності (рис. 3).

	За терміном дій		довгострокова короткострокова
	За задумом проведення
		тактична операційна
	За змістом		натурально-речовинна (немонетарна) монетарно-фінансова
	За формами реорганізації
	За функціями виробничо-господарської діяльності
		Рис. 3. Класифікація видів реструктуризації

Наведена на рис. 3 класифікація видів реструктуризації допомагає обрати найбільш доцільний вид реструктуризації, що відповідає особливостям і специфіці підприємства й постановленої мети, дозволяє також визначати форми її проведення та оцінити ефективність перетворень, що проводяться.

Комплексна реструктуризація охоплює більш істотні зміни у формі розроблюваної нової організаційної структури, технічної, технологічної та продуктової політики, зміни у менеджменті тощо.

Часткова (обмежена) реструктуризація використовується для відновлення технічної та економічної дієздатності; заходами такої реструктуризації може бути додаткова емісія цінних паперів, переоцінка активів, зниження дебіторської заборгованості, переоформлення боргів і т. ін.

Кардинальна реструктуризація проводиться при кризовій ситуації та охоплює весь спектр напрямків діяльності підприємства. При проведенні кардинальної реструктуризації відбуваються суттєві зміни в організаційно-виробничій структурі, часто проходе різне перепрофілювання та диверсифікація виробництва.

Адаптивна (прогресивна) – використовується за відсутності кризи, але при появі негативних тенденцій для їх подолання та адаптації до нових ринкових умов. Індикаторами такого стану є: зниження загальної ефективності виробництва (наприклад, наявна тенденція зниження обсягів прибутку); вичерпання ринкового потенціалу; відсталість у порівнянні зі світовими стандартами; наявність перспектив на інших ринках; низька ефективність управління персоналом підприємства.

Превентивна (випереджаюча) реструктуризація має місце в успішних компаніях, які передбачають можливість зміни умов функціонування і прагнуть підсилити свої ключові позиції та конкурентні переваги. Характерними заходами даної реструктуризації є створення стратегічних альянсів або вступ в діючі, купівля-продаж бізнесу.

Послідовна реструктуризація виконується після настання передкризового або кризового стану.

Довгострокова (стратегічна) реструктуризація здійснюється у довгостроковому періоді; базується на результатах короткострокової реструктуризації та передбачає залучення як внутрішніх, так зовнішніх джерел фінансування в межах адаптивної та превентивної реструктуризації.

Вона може передбачати такі дії, як: диверсифікація виробництва; завоювання нових ринків збуту; придбання нового більш продуктивного устаткування; впровадження нових технологій; сертифікація виробництва; зміни в організаційній структурі підприємства; підвищення кваліфікації персоналу; зміни у структурі власності.

Короткострокова (оперативна) реструктуризація розрахована на річний термін, при якій підприємство вирішує питання підвищення своєї ліквідності за рахунок внутрішніх резервів. Основними заходами даної реструктуризації є:

створення або виділення нових структурних підрозділів підприємства;

зниження дебіторської заборгованості;

скорочення обсягів основних фондів через реалізацію зайвого обладнання, транспортних засобів тощо.

припинення здійснення неефективних інвестицій та ін.

Виробнича реструктуризація стосується лише проведення змін у виробничій структурі підприємства.

Управлінська реструктуризація пов’язана зі зміною організаційної структури, менеджменту, системи підготовки і перепідготовки кадрів.

Технічна реструктуризація – це зміни в організації та проведенні інноваційної, технологічної та маркетингової політики систем постачання сировини, матеріалів та комплектуючих виробів.

Фінансова реструктуризація стосується управління пасивами підприємства і передусім його заборгованістю та передбачає зміни структури пасивів такими шляхами:

відстрочення погашення заборгованості;

зниження відсоткової ставки по заборгованості;

визначення більш вигідної для підприємства схеми погашення заборгованості;

заміна частки заборгованості на акції;

анулювання частки або всієї заборгованості;

отримання від кредиторів нових позик або гарантій.

Економічна реструктуризація повинна забезпечити достатній рівень рентабельності шляхом оптимізації довгострокових капітальних і поточних витрат, обсягу продажу, збалансованості цінової політики та ін.