Економічні особливості та перспективи розвитку господарських товариств в контексті удосконалення регулювання їхньої діяльності.

ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА (Господарський кодекс Глава 9)

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

3. Господарські товариства є юридичними особами.

4. Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи.

Види господарських товариств

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

1.Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

У Цивільному кодексі України (435-15) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356): 1. Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями";

На сьогоднішній день приблизно три четверті промислового потенціалу України функціонує у вигляді акціонерної форми власності, яка у всьому світі також є домінуючою і найбільш привабливою з точки зору економічної ефективності та інвестування. Майже тридцять п’ять тисяч акціонерних товариств, з яких відкритого типу близько дванадцяти тисяч, належать вісімнадцяти мільйонам власників – юридичним та фізичним особам. Більшість з них складають громадяни України, що у процесі масової приватизації стали власниками промислових підприємств і справедливо очікують доходів від цієї власності

Типи акціонерних товариств (Закон про АТ)

1. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

2. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

2.Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

3. Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

4. Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

5. Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

Установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут

У господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як п'ятнадцять відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим п'яти відсотків суми прибутку товариства.

{ Частина четверта статті 87 із змінами, внесеними згідно із Законом N 514-VI (514-17) від 17.09.2008

Законодавчі акти, що регулюють діяльність господарських товариств:

1. Верховна Рада України; Закон вiд 17.09.2008 № 514-VI
Про акціонерні товариства

2. Верховна Рада України; Закон вiд 23.02.2006 № 3480-IV
Про цінні папери та фондовий ринок

3. Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс вiд 16.01.2003 № 435-IV
Цивільний кодекс України.

4. Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс вiд 16.01.2003 № 436-IV
Господарський кодекс України

5. Верховна Рада України; Закон вiд 10.12.1997 № 710/97-ВР
Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні

6. Верховна Рада України; Закон вiд 30.10.1996 № 448/96-ВР
Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні

7. Верховна Рада України; Закон вiд 19.09.1991 № 1576-XII
Про господарські товариства

№ 4. Правові основи функціонування п-в

Діяльність підприємств в Україні регулюється низкою законів та внутрішніх нормативних документів (в першу чергу статут та колективний договір).

До них перед усім відносяться:

Господарський кодекс.

Закон України “Про власність” 7.02.1991.

Закон України “Про господарські товариства” 19.09.1991.

Закон України “ Про державну підтримку малого підприємництва” 19.10.2000.

Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” 18.06.1991.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника чи оголошення його банкрутом”

Підприємство (фірма) має діяти і господарювати в рамках законодавства, що регулює всі напрямки його (її) діяльності. З-поміж юр. актів визначальними є Господарський кодекс, Закон Укр. “Про господарські товариства”, “Про власність”. Крім того підприємство розробляє внутрішні нормативні документи, якими керується в процесі своєї діяльності: Статут підприємства, а також узгоджений з чинним законодавством Колективний договір.

В господарському кодексі:

Дається визначення поняття підприємства та його основних цілей. Види підприємств. Об’єднання підприємств.

Створення п-ва і порядок його реєстрації. Загальні умови створення. Державна реєстрація. Створення відокремлених підрозділів. Ліцензування видів діяльності. Статут п-ва.

Майно п-ва. Формування і використання майна. Володіння та користування природ. ресурсами. Гарантії майнових прав.

Управління підприємством і самоуправління труд. колективу. Заг. принципи упр-ня. Трудовий колектив та його самоуправління. Керівництво п-ва. Колективний договір.

Ліквідація та реорганізація п-ва. Умови ліквідації та реорганізації. Ліквідаційна комісія. Задоволення претензій кредиторів.

Статут п-ва – певна сукупність правил, що регулюють діяльність п-ва та його взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання. У ньому мають бути чітко сформульовані: точне найменування і місцезнаходження п-ва, власник(-и) або засновник(-и), мета і предмет діяльності, органи управління і порядок їх формування, джерела і порядок формування майна, умови реорганізації і припинення діяльності.

Колективний договір – угода між труд. колективом в особі профспілки та адміністрацією п-ва (організації), що використовує найману працю. К. д. має укладатися щорічно. К. договором регулюються виробничі, економічні і трудові відносини працівників з власником п-ва; визначаються заходи із забезпечення належних умов та оплати праці, соціального захисту всіх категорій персоналу.