Поняття про мовленнєвий етикет

Етикет (франц. — при­кріплювати) — зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів, титулованих осіб, а також у дипломатичних колах; переносно — правила поведінки.

Етикет – установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві. Доцільно розрізняти три близькі, але не однакові за обсягом і змістом поняття: мовний етикет, мовленнє­вий етикет і спілкувальний (комунікативний) етикет.

Мовний етикет — сукупність " словесних форм ввічливості, прийнятих у певному колі людей, у певно­му суспільстві, у певній країні". Це функціо­нальна підсистема мови зі своїм набором знаків (слів, стереотипних фраз) і граматикою (правилами поєднан­ня цих знаків), тобто набір засобів вираження.

Мовленнєвий етикет — система стандартних, сте­реотипних словесних формул, вживаних у ситуаціях, що повторюються повсякденно: вітання, прощання, вибачення, запрошення, побажання тощо, отже, це вибір мовних засобів вираження, засоби їх реалізації, застосування мовного етикету в конкретних актах спілкування.

Спілкувальний (комунікативний) етикет — вико­ристання мовних і позамовних (невербальних) засобів спілкування.

Сукупність усіх можливих етикетних формул становить си­стему мовного етикету кожного народу. До неї входять сталі вирази, зумовлені різними комунікаційними ситуаціями, сто­сунками з іншими людьми, такими, як звертання, привітання, знайомство, подяка, побажання, прохання, пропозиція, згода, вибачення, відмова, прощання тощо. Вони мають свідчити про вихованість і ввічливість співрозмовників, взаємоповагу, доб­розичливість, добре ставлення один до одного.

Кожна мовна ситуація має кілька синонімічних етикетних формул, і частота використання їх неоднакова. Наприклад, люди, зустрічаючись один з одним, вітаються: добрий ранок, доброго ранку, з добрим ранком Вас, добрий день, добридень, доброго дня, добрий вечір, вечір добрий, добривечір, доброго здоров'я, здо­ров, дай Боже здоров'я, як ся маєте, як ся маєш, з неділею Вас тощо. Послуговуватися цими формулами треба відповідно до конкретної життєвої ситуації, враховуючи вік і становище співрозмовника, місце спілкування, час, інші обставини.

На вибір етикетного виразу істотно впливає й тональність спілкування. Вона може бути звичайна, висока чи фамільярна. Це залежить від стосунків між співрозмовниками, характеру розмови.

Етикетні формули відпо­відають національно-культурним традиціям суспільства або окремого соціуму. У кожного народу складається свій традиційний мовний етикет, причому кожний соціум, регіон має харак­терні йому формули, що зумовлено звичаями, ритуалами, специфікою мовного узусу. Мовний етикет визначається також соціальним статусом мовців, рівнем їхньої освіти й виховання, статтю, віком, емоційністю ситуації.

Мовленнєві етикетні фор­ми, зазвичай, не вносять у комунікативний акт нової логічної інформації; вони є засобами вираження контактновстановлювальної інформації.

Формули етикету в процесі мовлення не створюють­ся, а відтворюються в типових комунікативних ситуаці­ях, що полегшує спілкування. Мовленнєвий етикет — це спосіб ведення розмови, манера говорити, вміння слухати і розповідати.