Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Привітання
Людей вітають з нагоди небуденних подій у їхньому особистому й родинному житті, з релігійними, національними і державними святами, соціально-політичними подіями, історичними датами тощо. Привітання є виявом уваги до людини, воно засвідчує приязне ставлення до неї. Це один із найпоширеніших засобів підтримування добрих взаємин між людьми, контактування взагалі. Якщо людина хоче, щоб про неї пам'ятали інші, вона сама не повинна забувати про них. Привітання здебільшого не обходяться без побажань адресатові, а бажають передусім здоров'я. Тому синонімом слова привітання є слово поздоровлення, яке в сучасному літературному мовленні уживають рідше. Можливо, тому, що воно виглядає ніби калька російського слова поздравление, а може, через те, що у привітанні бажають не тільки здоров'я, а й щастя, успіхів, здійснення задумів, душевного спокою, вічної молодості тощо. У Західній Україні в дорадянські часи побутував європеїзм латинського походження ґратуляція — " побажання з приводу радісної події в життю якоїсь особи" 1 (лат. — " співвияв радощів; привітання, віншування; урочисте оголошення подяки"). Оскільки у привітанні адресант виступає від власного імені, то в основній формулі цього жанру етикетного мовлення функцію граматичного центру виконує дієслово в 1-й особі однини: Вітаю тебе (Вас)... У множині це слово вживають тоді, коли адресантом є дві або більше осіб. Для лівостороннього поширення цієї формули використовують стандартні слова і звороти, наприклад: Щиро Сердечно
Гаряче
Від усього серця (усієї душі) Від колективу Від усіх наших друзів Від нашої родини та від себе особисто У наш динамічний час широко практикуються привітання з еліпсисом (гр. — " опущення"), тобто пропуском, дієслова: З одруженням/; З поверненням у рідні краї!; З нагородою!; З перемогою на виборах! Такі привітання більшою мірою властиві усному мовленню. Вони звучать енергійно, " по-діловому". Вітальні формули, розміщені справа, поширюються словами й виразами з побажаннями адресатові (-ам), наприклад: Сердечно вітаю Вас із Новим роком і Різдвом Христовим. Бажаю Вам міцного здоров'я, щастя й успіхів у праці. Хай береже Вас Господь! Фрази, які поширюють формулу привітання справа, теж можуть бути еліптичними: Вітаю тебе із вступом до університету. Щастя й успіхів у навчанні!; З Днем незалежності України! Здоров'я й нових досягнень! У привітальних фразах семантично стрижневим словом може бути також дієслово в неозначеній формі (інфінітиві): Радий вітати тебе (Вас) з...; Спішу привітати тебе (Вас) з...; Дозволь (те) привітати тебе (Вас) з... Формули привітання, як і інші етикетні фрази, мають свої комунікативно-стилістичні особливості, що впливають на вибір адекватної щодо адресата одиниці в мовленні. Скажімо, формулою Дозвольте привітати Вас з... вітають людину старшу, іншої статі, шановану в колективі, а не однокурсника чи однокласника. У письмових привітаннях деякі мовці після слова вітаю вживають не займенник тебе (Вас), а ім'я адресата в знахідному відмінку: Вітаю Ольгу Петрівну з Новим роком! Така синтаксична конструкція змушує писати про адресата як про 3-тю особу. А це породжує ефект відчуженості, канцелярського ставлення до людини, що особливо відчутно у фразах правостороннього поширення, в яких іменник заміщується займенником, наприклад: Вітаю Ольгу Петрівну з Новим роком! Бажаю їй щастя, здоров'я, гармонії в душі. Звичайно, у поширювальній фразі можна поставити займенник у давальному відмінку (Вам), але тоді буде граматична невідповідність між основним і поширювальним висловленням (Вітаю Ольгу Петрівну, але: Бажаю Вам). Отже, не можна, пишучи до 2-ї особи, говорити про неї як про 3-тю особу. Так людину можна привітати хіба що через посередника. Репліки-відповіді на привітання також мають стандартний характер: Сердечно (щиро; від усього серця) дякую тобі (Вам) за...; Дякую! І тебе (Вас) вітаю з.... Дозволь (те) і тебе (Вас) привітати з...; І тебе (Вас) (також)!; Взаємно! Людей, які добре володіють мовою, мають поетичну уяву, багатий внутрішній світ, стереотипні привітання і відповіді здебільшого не задовольняють. Звичайні ж носії мови, взявшись за перо напередодні Нового року чи з якоїсь іншої події, коли треба писати привітання, щоразу переживають " муки слова", бо те, що лягає на папір, було вже писане і минулого, і позаминулого року тощо. Безперечно, ті самі фрази щороку повторювати тому самому адресатові не варто. Але й не потрібно надто переживати з приводу стандартності привітань. Адже ні щастя, ні здоров'я, ні успіхи людині не завадять ніколи. Важливо, що саме цього їй хтось не забуває побажати. Нині вже й до нас дійшов із Заходу звичай посилати близьким та знайомим листівки з готовими, видрукованими привітаннями-побажаннями, під якими адресантові залишається тільки підписатися. Щоправда, поки що більшість українських адресатів ще не звикла до такої форми уваги і воліє отримувати хай не таке досконале, але " живе" привітання, до того ж написане рукою. Скориставшись телефоном, можна привітати тільки рідних, друзів і близьких знайомих. Інших людей вітають або безпосередньо, або письмово. Листівку бажано не друкувати, а надписувати. І обов'язково — чітким почерком. На кожне письмове привітання треба, не зволікаючи, дати відповідь. Якщо письмове, то протягом тижня, якщо телефоном, то протягом одного-двох днів.
|