Хlііі. Шануймо традицію.

Коли з уст високого достойника чуєш, що він розв’язує ”любі питання, по

якім Верховна Рада не прийняла рішень”, то мимоволі згадуєш кумирів ”розвину-

того соціялізму” - Тарапуньку і Штепселя. А заразом подумуєш, що особам, кот-

рим закон приписує володіти українською мовою, треба б складати іспит з цьо-

го володіння. Бо українською мовою можна володіти так, як Тарапунька і так

як, скажімо, Максим Рильський. Ну, а для іспиту добре було б знайти ”золо-

ту” середину між обома еталонами. І вибрати її не якнайближче до Тарапуньки

- як це роблять наші високі достойники, а навпаки - якнайдалі від носіїв

”повстяної” мови.

Отак роздумуючи, натрапив я на ”Російсько-український словник для військо-

виків”, виданий видавництвом ”Варта” 1995 року у Києві-Львові тиражем 10.000

примірників. Укладачі А. Бурячок, М. Демський, Б. Якимович.

Згаданий словник (надалі - Словник-1) цікавий не лише для військовиків.

Словник наводить низку правильних українських відповідників до російських

термінів, вилучених з української мови за часів ”двомовности”. Наприклад:

Російський термін Термін Словника-1

батальон курінь

болт прогонич

вид поощрений форма заохочення

винтовка кріс

мотострелковій мотопіхотний

подготовка (кадрів) вишкіл.

На жаль, ця група лексики становить найменшу частину всіх новотворів: трохи

більше від сотні.

Зате я нарахував у Словнику-1 понад тисячу неологізмів, досі в жодному сло-

внику української мови не зафіксованих і мовною практикою не засвідчених.

Укладачі Словника-1 дали волю своїй фантазії та мовним уподобанням, озброї-

вши українських військовиків лінгвістичними ”шлягерами”. Словник рекомендує та-

кі мовні відповідники:

Російський термін Український еквівалент

кипятильник окріпник

колющее оружие колольна зброя

миноносец міноносій

музыканская команда музицька команда

оборона дефензива

отползать відплазовувати

подводная лодка субмарина

приберегать приощаджувати

самовольничать самоволити

территориальный територійний.

Вигадавши форму міноносій, укладачі недогледіли, що за їхньою логікою сло-

во есмінець має обернутися на есміній (скорочення від ескадровий міноносій).

Недогледіли і осоромили свою ”творчість”, переклавши російський эсминец як

есмінець. Видать, мовна революція, як і всяка інша, таїть у собі парадокси.

Укладачі, як дехто каже, ”зациклені” на суфіксі ”-ов”, бо вживають його

там, де пересічні мовці не ”наважуються”. Словник-1 рясніє формами (цифра в

дужках - сторінка словника): азотовий /28/, антеновий /29/, блокадовий /36/,

десантовий /33/, запасовий /31/ і пішло й поїхало. А які звороти! Умреш!:

великомірилова карта /106/

вітриловий човен /111/

кордоновий стовп /287/.

Останні звороти не тільки озброюють військовиків блискучою термінологією,

але й можуть служити навчальним матеріялом для дешифраторів. Для тих, хто ціка-

виться шифруванням, Словник-1 приготував задачки. Спробуйте розшифруйте:

безбульбашкова стрільба /35/

військово-застосовний спорт /279/

залоговий наказ /198/

приховна мета /261/

радіогідроакустична сучка /217/

світливець /337/

удавана батарея /33/

цідилопровітрювальна устава /335/.

Деякі переклади укладачів межують з некомпетентністю:

позорящий /181/ гідний ганьби,

але гідний ганьби це ”той, хто вартий ганьби”, а не ”той, хто ганьбить”. (Прави-

льний переклад: ганебний для кого, сповнений ганьби до кого, (хто) ганьбитель).

Щоб не втомлювати читача, наведу ще лише один переклад російської лексики,

рекомендований Словником-1:

многочисленный /120/ багаточисельний.

Тут уже, хай це і звучить банально, коментарі зайві.

Видання такого важливого для України Словника військової термінології - це

справа не лише кількох мовознавців. Це справа державна. Тому заки пускати у

світ плід своєї творчости, укладачам належало б обговорити рукопис бодай з кіль-

кома практиками - викладачами військових закладів, з офіцерським складом, з уча-

сниками повстанської боротьби та зрештою і з колегами мовознавцями. Не всі ж мо-

вознавці хворі на мовний дальтонізм, прищеплений їм за часів ”дружби народів”.

Відхід укладачів Словника-1 від традиційних морфологічних форм, зокрема на-

ростків (суфіксів), нічим не виправдано.

Суфікс -Н традиційно український:

залізо залізНий

потуга потужНий

туман туманНий

хліб хлібНий.

Нема жодної потреби творити карикатурні довжелезні форми, які пропонує

Словник-1:

газотурбіновий /239/ (газотурбінний)

мембрановий /117/ (мембранний)

пунктировий /214/ (пунктирний) та сотні інших.

Що це дає? Творяться неоковирні, ”слонуваті” форми, важкі для спілкування.

Це не покращує мову, з шкодить їй. І не тільки мові, а й українському відродже-

нню. Бо військовики не вживатимуть лексики, ”розробленої” авторами, а вдавати-

муться до ”общепонятних” термінів.

Коли укладачі Словника-1 творили свої ”аванґардові” терміни, вони, очевид-

но, не усвідомлювали того факту, що українська військова термінологія мусить

конкурувати з виробленою продовж століть російською. А це вимагає подвійного

старання. Термінологія, пропонувана Словником-1, служитиме не утвердженню ук-

раїнської мови у війську, а її дискредитації.

У словотворчости передусім треба шанувати традицію. Коли нові терміни ут-

ворено з урахуванням традиції, таким термінам гарантовано довголіття.

Це одна з наріжних вимог словотворчости.

Наведені ”зашифровані” авторською фантазією терміни не так легко розшифру-

вати навіть дипломованим філологам.

Розшифрування цих ”шлягерів” може внести гумористичну струнку до нашого ви-

кладу. Тож я і раджу читачам: спробуйте дешифрувати їх самі. Треба ж колись і

посміятися!