Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Парадигма маркетингу послуг⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 31
У сучасній економіці сфері послуг належить досить суттєве місце. Так, за деякими оцінками, принаймні дві третини глобальної економіки належить до сфери послуг. Ця сфера сприяє зростанню експорту, знижує інфляцію, забезпечує широку зайнятість. Те, що економіка зараз складається переважно із галузей обслуговування, дістає своє підтвердження й у спробах модифікувати коди стандартної промислової класифікації (Standard Industrial Classification, SIC). Наприклад, до неї зараз включено нові категорії оброблення інформації (видавнича справа, програмне забезпечення, кінострічки, радіомовлення, глядацькі види спорту, продюсери і агенти, музеї, атракціони, казино); професійних, наукових і технічних послуг (юридичні послуги, бухгалтерський облік, управлінське консультування, розроблення комп'ютерних послуг, реклама, маркетингові дослідження, опитування громадської думки); охорони здоров'я і соціального забезпечення (об'єкти охорони здоров'я, дитячі садки, індивідуальне та сімейне соціальне забезпечення, турбота про дітей) [81, с. 288]. У наш час у багатьох галузях загострюється конкурентна боротьба. Це відбувається завдяки скороченню обсягів впливу держави на економіку, процесам промислової реструктуризації, розвитку технологій тощо. Намагаючись забезпечити конкурентні переваги, підприємці концентрують свою увагу на створенні додаткової вартості за рахунок поліпшення сервісного обслуговування споживачів, що робить частку сфери послуг у сучасній економіці такою, що постійно зростає. Послуги — це дії, результатом яких є корисний ефект або зиск для споживачів. Такі дії доволі різноманітні. Класифікація послуг передбачає розподіл їх за такими ознаками: □ залежно від сектору економіки: надаються державними (державні лікарні, інститути, міліція, центри зайнятості) чи при ватними (комерційні банки, недержавні вищі навчальні заклади, приватні транспортні компанії) організаціями; 1. залежно від джерела: надаються переважно машинами (гральні автомати, транспорт) чи людьми (охорона здоров'я, навчання); 2. залежно від міри контакту з клієнтами: присутність клієнта обов'язкова (медичні, косметичні послуги) чи необов'язкова (поштові послуги, автомобільний сервіс); 3. залежно від мотивів отримання: для задоволення особистих (роздрібна торгівля, фітнес-центри) чи ділових потреб (рекламні, консалтингові, виробничі послуги); 4. залежно від мети постачальника: комерційні (страхові, медичні послуги) та некомерційні (благодійні організації); 5. залежно від форм надання: масові (театри, навчальні заклади) та індивідуальні (ательє, пошиття одягу); 6. залежно від міри відчутності: відчутні (медичні) та невідчутні (телекомунікації, консультування); 7. залежно від міри конкуренції: монопольні (водо-, газо-, електропостачання) та конкурентні (фінансові, страхові послуги); 8. залежно від джерел оплати: доходи клієнтів (транспортні перевезення, хімчистка), пожертвування (благодійні установи), податки (міліція, державні медичні заклади); 9. залежно від спрямованості: внутрішньофірмові та зовнішні (для інших клієнтів); 10. залежно від міри професійності: високопрофесійні (юридичні, бухгалтерські послуги, навчання) та низькопрофесійні (придбання квартир та офісів). Для прогресу в будь-якій науці потрібна парадигма, тобто фундаментальний набір припущень, з якими погоджуються члени наукової спільноти. Парадигма визначає теоретичні узагальнення науки, фокусує процес збирання даних, формує методи дослідження й реалізацію дослідницьких проектів. Парадигма маркетингу послуг базується на тому, що вони (послуги) відрізняються від товарів за багатьма ключовими параметрами. Основна парадигма маркетингу послуг вказує на чотири своєрідні характеристики — нематеріальність, неоднорідність, нероздільність і незбережуваність. Ці характеристики в зарубіжній літературі позначаються абревіатурою ІНІР {англ. Intangibility, Heterogeneity, Inseparatability, Perishability). Ці концептуальні засади і велику кількість тактичних відмінностей необхідно враховувати під час розроблення оптимальних моделей маркетингу і менеджменту послуг. 2. Послуги нематеріальні. Це означає, що їх неможливо попередньо побачити, скуштувати, понюхати тощо, тобто оцінити їхню якість перед придбанням. У зв'язку з цим виникає невпевненість покупців стосовно правильності свого вибору. Як правило, вибір послуги визначається індивідуальним досвідом споживачів, мірою довіри до постачальників та ефективністю комунікаційного обміну, який здійснюється між споживачем і обслуговуючим персоналом підприємства чи фірми-постачальника. Міра нематеріальності (континуум послуг) для різних їх видів є різною. Саме вона визначає подібність або відмінність маркетингу послуг від маркетингу товарів, а тому її дослідження є досить важливим для конкретизації специфіки маркетингової діяльності. Континуум послуг — це міра наближеності продукції підприємства до товарів (сфери виробництва) чи послуг (сфери обслуговування). Невід'ємність надання послуг від їх споживання. Це означає, що послуги надаються і споживаються в одному місці і в один час, що потребує одночасної присутності як постачальника, так і споживача послуг. У процесі надання послуг відбуваються такі взаємодії: 1.взаємодія між контактною особою виробника послуг і клієнтом; 2.взаємодія між клієнтами, які очікують послугу; 3.взаємодія між клієнтом і фізичним оточенням (атрибутика фірми, інтер'єр приміщення, розташування сервісного центру тощо); 4.взаємодія між клієнтом і системою надання послуг (час роботи сервісного центру, технологія надання послуг). З огляду на це вирішальним чинником успіху є ефективна взаємодія сторін, відповідне оточення й умови, в яких здійснюється обслуговування. Неоднорідність (непослідовність, варіативність, гетерогенність) послуг означає високу міру змінності їхньої якості та змісту в часі. Причина цього полягає в тому, що послуги, як правило, надаються людьми. Якість послуг теж визначається людьми. Поведінка і відносини, що складаються між людьми, часто непередбачувані й не характеризуються послідовністю. Неможливість збереження (відсутність складських запасів). Попит на послуги може змінюватися. Такі зміни можуть бути досить значними, особливо якщо попит має сезонний характер. У результаті цього великі обсяги послуг (наприклад, незайняті місця в готелях, ресторанах, санаторіях, літаках, потягах тощо) можуть бути нереалізовані або кількість їх може бути недостатньою в пік сезону, що призводить до появи незадоволе- них споживачів. Маркетинг послуг як наука з'явився і набув розвитку від кінця 70-х років XX ст. За цей час почали використовувати ще кілька своєрідних характеристик послуг, які відрізняють їх від фізичних товарів. Це, зокрема: - відсутність права власності на послугу (клієнт отримує тільки право особистого доступу до послуги на певний період часу); - клієнто-зорієнтований підхід у процесах створення і надання послуг; - безпосереднє контактування зі споживачами як «момент істини» — ключовий етап процесу обслуговування. Особливі характеристики послуг впливають на формування відповідної системи маркетингових досліджень. Основні завдання такої системи наведено далі.
|